Софія Яблонська

Софія Яблонська — українська письменниця, журналістка, фотографка, мандрівниця та архітекторка. Народилася на Галичині (село Тарасівка Львівської області), але жила мандрівним життям. Наприкінці 1920-х років емігрувала до Парижа. Там вона стала журналісткою й почала подорожувати світом. Пізніше Яблонська використала цей досвід для написання трьох книжок. Протягом 15 років мешкала в Китаї, одружилася з французом Жаном Уденом. Оселилася в Нуармутьє в 1950 році разом зі своїм чоловіком та трьома дітьми: Аланом, Данком Мішелем і Жаком-Мірком й стала архітекторкою.

У Парижі Софія Яблонська потоваришувала зі сходознавцем Степаном Левинським, також українцем, і вирішила стати письменницею, щоб писати про свої подорожі. Кар'єра привела Софію до Марокко, Китаю та Індокитаю, Шрі-Ланки, Лаосу, Камбоджі, Яви, Балі, Таїті, Австралії, США та Канади. Протягом 1930-х років вона публікувала свої подорожні оповідання в галицьких журналах «Жіноча доля» та «Нова хата». Постійною темою її творчості був негативний вплив європейського колоніалізму на місцеву культуру та власні труднощі у стосунках із західними європейцями. Вона також фотографувала та знімала документальні фільми під час своїх подорожей. У 1971 році загинула в автокатастрофі, коли їхала до Парижа з рукописом своєї останньої книжки «Дві міри — дві ваги».