Додаток для аудіо та електронних книг Librarius - icon
App Store - icon Google Play - icon
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Увага! Наразі терміни відправки замовлень можуть бути довшими, ніж зазвичай.

Святослав Шевчук

4.0
Святослав Шевчук

Святослав Шевчук – Отець і Глава Української греко-католицької церкви. Отримав орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю. 

Святослав Шевчук — український церковний діяч і богослов, Отець і Глава Української греко-католицької церкви, співрозмовник Оксани Забужко в книжці «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку». У цьому виданні його роль пов’язана з богословським прочитанням письменниці: розмови стосуються євангельських сюжетів, свободи, віри та відповідальності людини перед іншими.

Освіта та духовний шлях Святослава Шевчука

Святослав Шевчук народився 5 травня 1970 року в Стрию. Його ранній релігійний досвід пов’язаний із підпільною УГКЦ, коли богослужіння відбувалися в приватних помешканнях. Після восьмого класу він вступив до медичного училища в Бориславі. Згодом обрав духовну освіту; у 1992–1994 роках навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Священничі свячення отримав 26 червня 1994 року.

Наступним етапом стало навчання в Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі у 1994–1999 роках. Докторське дослідження стосувалося богословської антропології та основ морального богослов’я у візантійській традиції. Після повернення працював у семінарії, був її віцеректором, викладав і займався академічною роботою у Львові. У 2007 році став ректором семінарії Святого Духа.

Єпископська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року; подальше служіння було пов’язане з українською греко-католицькою єпархією в Буенос-Айресі. У 2011 році Шевчука обрали Главою УГКЦ, а 27 березня відбулася інтронізація. Богословська підготовка та церковний досвід визначають його кут зору в літературній розмові з Забужко: він пояснює релігійні поняття, до яких звертаються драматичні персонажі Лесі Українки.

Як виник «Апокриф»: діалог із Оксаною Забужко

«Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку» вийшов у видавництві «Комора» й був представлений 24 червня 2020 року. Робота тривала близько півтора року. Початковий задум однієї бесіди розрісся до чотирьох; останню співрозмовники записали навесні 2019-го.

Забужко долучає до діалогу літературознавчу й історико-культурну перспективу, Шевчук — богословську. Вони розглядають тексти через питання християнської етики, мучеництва та особистого вибору. Зокрема, обговорюють, як відрізняються віра, інституційна влада та поведінка конкретної релігійної спільноти. Така розмова дозволяє точніше прочитати критику церковного середовища у Лесі Українки й перевірити поширені спрощення її світогляду.

Драми Лесі Українки та богословські запитання книжки

До видання включено п’ять драм: «Одержима», «Руфін і Прісцілла», «На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова» та «Адвокат Мартіан». Тому читач може звертатися безпосередньо до творів, про які йдеться в бесідах. Серед інших матеріалів — лист Лесі Українки до Агатангела Кримського та поезія «Що дасть нам силу?», пов’язана з назвою книжки.

Євангельські події й життя перших християн у цих драмах стають простором суперечок про обов’язок, жертовність і свободу совісті. «Адвокат Мартіан», наприклад, дає матеріал для розмови про співвідношення особистої долі та служіння спільноті. Шевчук виступає співавтором діалогової частини видання; авторство самих драм, листа й поезії належить Лесі Українці. Ця будова поєднує первинні літературні тексти з їхнім сучасним обговоренням.

Дата народження 05.05.1970
Нагороди Орден «За заслуги» III ст. (28 червня 2021)
Лабораторія доставить безкоштовно замовленнявід 999 грн Новою поштоюі від 500 грн Укрпоштою