Тетяна Вишко

Тетяна Вишко — українська психологиня, психотерапевтка та авторка психологічного нонфікшну «Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях». Її книжка присвячена реакціям на тривалу небезпеку, втрату й невизначеність. Вишко поєднує пояснення психологічних станів із діалогами та короткими життєвими оповідями, щоб читачеві було легше співвіднести теорію з власним досвідом.

Психологічна практика та позитивна психотерапія

Професійна підготовка Вишко пов’язана з психологією та методом позитивної психотерапії. Видавець зазначає її навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка; на професійному сайті авторка також подає підготовку в Українському інституті позитивної психотерапії та менеджменту. У програмі випускної конференції 2025 року вона представлена як випускниця майстер-курсу з цього методу.

Авторка входить до Української спілки психотерапевтів, Української асоціації позитивної психотерапії та міжнародної організації WAPP. Серед напрямів її роботи — переживання травми, тривожність, самооцінка, виснаження та труднощі у стосунках. Поряд із позитивною психотерапією використовує арттерапію й казкотерапію, працює з образами та історіями як засобами розмови про переживання.

У біографічній довідці конференції 2025 року Вишко повідомляє про приватну практику та роботу в дитячому благодійному фонді. Ще один напрям її діяльності — книжковий клуб, де поєднуються читання, письмо й обговорення літератури. Отже, оповідна форма в її нонфікшні існує поруч із професійним інтересом до того, як людина описує власний стан і знаходить для нього слова.

«Дихай і живи»: психологічні теми у формі розмови

Книжка «Дихай і живи. Як опанувати себе в кризових ситуаціях» вийшла у Vivat 2023 року. Вона складається з десяти розділів і охоплює страх, стрес, травматичні переживання, горювання, провину вцілілого та депресивні стани. Авторка розглядає ці теми в контексті війни, коли звичні способи планувати життя й підтримувати рівновагу можуть перестати працювати.

Частину матеріалу організовано як діалог психологині з клієнткою. Запитання й відповіді дозволяють показати поступове прояснення ситуації: за загальним відчуттям «мені погано» можуть стояти різні переживання, потреби й обставини. До розмов додаються вправи та запитання для самоспостереження. Така побудова визначає жанр видання як доступну психоедукацію з практичною частиною.

Один із використаних інструментів — балансна модель позитивної психотерапії. Вона пропонує звернути увагу на тіло, діяльність, контакти та сенси. У книжці це спосіб розглянути життя ширше за один симптом: помітити, які сфери перевантажені, де бракує підтримки й на що людина вже може спиратися. Пояснення методу подані поруч із повсякденними ситуаціями, без потреби в попередній психологічній освіті.

Опублікований видавцем уривок показує також особистий голос Вишко. Оповідачка згадує загальний страх на початку вторгнення, зупиняється посеред міської метушні й знаходить підтримку в несподіваній розмові біля крамниці. Цей фрагмент робить зрозумілим авторський принцип: розповідати про психологічну кризу через конкретні зустрічі, тілесні відчуття та людські зв’язки. Професійний коментар виростає з цих епізодів і повертає увагу до доступних людині ресурсів.