Вадим Назаренко

Вадим Назаренко — український історик, який досліджує Гетьманщину, військове минуле й повсякденне життя ранньомодерної України. У статтях він пише про те, що їли, як святкували й чим торгували люди тієї доби. В артбуці «SKOVORODANCE. Коло щасливих людей» Назаренко додає історичну перспективу до сучасного прочитання поезії Григорія Сковороди.

Дослідження Вадима Назаренка від київського гарнізону до кухні Гетьманщини

Назаренко народився 1989 року на Полтавщині, навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2015-му захистив кандидатську дисертацію про російський гарнізон у Києві другої половини XVII–XVIII століть. Це дослідження військової присутності в місті належить до ширшого кола його інтересів, у якому військова історія сусідить з історичною демографією та історією Гетьманщини.

Як співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові Назаренко працює з темами, які часто починаються зі звичного предмета або страви. У матеріалах для «Локальної історії» він відновлює історію рису й картоплі в Україні, розповідає про сири Гетьманщини та розглядає, що літературна «Енеїда» дозволяє дізнатися про смаки її доби. Такий підхід допомагає побачити соціальні відмінності через доступ до продуктів, звичайні і святкові страви та способи описувати їжу.

Історичний голос у «SKOVORODANCE. Коло щасливих людей»

У «SKOVORODANCE. Коло щасливих людей» Назаренко є автором історичних коментарів. Основу артбуку становлять одинадцять творів із «Саду божественних пісень» в адаптації Сергія Жадана, створеній для музичного проєкту Skovorodance. Поруч із ними вміщено вірш Жадана «Сковорода», ілюстрації Віталія Кохана та коментарі літературознавця Назара Федорака й філософів Тараса Лютого та Олександра Філоненка.

Склад видання дозволяє почати з самої пісні й після цього вибрати перспективу, яка цікавить найбільше. Історичні пояснення доречно читати, якщо за поетичним образом хочеться роздивитися обставини XVIII століття, у яких жив і писав Сковорода. Філософські й літературознавчі коментарі допомагають продовжити читання вже через питання про внутрішню свободу, щастя та значення окремих образів.