- Книги
- Всі автори
- Владислав Чабанюк
Владислав Чабанюк
Український історик, письменник та кінорежисер. Директор шкільної кіностудії «Мальва». Більш ніж 30 років займається дослідженнями трипільської культури. Понад 20 років очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура».
Владислав Чабанюк — український історик, музейник і кінорежисер, автор науково-популярної книжки «Трипілля. Спочатку була глина». Він працював на розкопках біля Легедзиного, очолив історико-культурний заповідник «Трипільська культура» й знімав кіно. У книжці про трипільців ці заняття сходяться в увазі до конкретної речі, сліду, який вона лишила, і способів відтворити її місце в житті давнього поселення.
Від уроків історії до розкопок Тальянок
Чабанюк народився 1964 року, дитинство провів у Легедзиному на Уманщині. На історичному факультеті Вінницького педагогічного інституту започаткував аматорську кіностудію, де знімали короткометражні фільми на 16-міліметрову плівку. Після навчання працював учителем історії. Разом з учителями й учнями брав участь у кінних походах козацькими історичними місцями. У 1990 році долучився до Трипільської експедиції, яка досліджувала велике поселення Тальянки неподалік Легедзиного.
Повернувшись до села, Чабанюк викладав, організував кіностудію «Мальва» й продовжив археологічну роботу. Від створення заповідника «Трипільська культура» 2002 року очолив його роботу. Писав наукові праці, зокрема з експериментальної археології. Цей підхід дозволяє випробувати можливий спосіб виготовлення або використання речі й зіставити результат зі знахідкою. Паралельно Чабанюк залишався режисером. Його повнометражний фільм «Чорний Козак» вийшов у кінопрокат 2018 року.
Глина як джерело в книжці про Трипілля
У книгарні «Лабораторія» є «Трипілля. Спочатку була глина». Чабанюк бере глину як матеріал, що лишив різні види слідів: посуд, фігурки й залишки споруд. Через них він розповідає про побут, ремесло та організацію поселень. Окрема знахідка веде до запитань про те, хто виготовляв річ, як її використовували й чому вона могла опинитися там, де її розкопали.
У книжці археологічні відомості сусідять з етнографічними спостереженнями й особистими інтерпретаціями автора. Це особливо видно, коли від матеріальної форми він переходить до припущень про вірування або значення орнаменту. Книжка підійде читачам, які хочуть почати знайомство з Трипіллям через речі та методи їхнього дослідження.