- Книги
- Всі автори
- Ярослав Гашек
Ярослав Гашек
Ярослав Гашек (1883 – 1923) – чеський письменник-сатирик.
Ярослав Гашек (Jaroslav Hašek, 30 квітня 1883 — 3 січня 1923) — чеський письменник-сатирик, гуморист і журналіст, автор «Пригод бравого вояка Швейка». Його проза перетворює армійський наказ, поліцейське дізнання або урочисту політичну промову на джерело абсурду. Поряд зі сміхом у ній залишається насильство установ, які вимагають покори й водночас не здатні пояснити сенс власних дій.
Прага, мандрівки та газетна сатира
Гашек народився на Новому Місті в Празі, в родині вчителя математики. Після смерті батька матеріальне становище погіршилося, а його навчання в гімназії перервалося. Він працював учнем у крамниці лікарських і побутових товарів, згодом вступив до комерційної академії, яку закінчив 1902 року. Коротка служба в банку Slavia поступилася роботі в пресі та літературі.
У молодості письменник багато мандрував пішки територіями Австро-Угорщини й Балканами, зокрема Словаччиною та Галичиною. Дорожні спостереження переходили в оповідання й нариси. Книжковий дебют відбувся 1903 року зі спільною з Ладиславом Гаєком поетичною збіркою, але основним його жанром стала мала проза, розсіяна по численних газетах і журналах.
Гашек був пов’язаний з анархістським середовищем, редагував видання, виступав у кабаре й неодноразово потрапляв під поліцейський нагляд. У часописі Svět zvířat він публікував повідомлення про вигаданих тварин, через що втратив редакційну роботу. Його схильність до містифікації виявилася й у створеній 1911 року Партії поміркованого поступу в межах закону — пародії на виборчу риторику та партійні практики.
Ранні гуморески вже містять типи персонажів, із яких згодом виросте Швейк: простаків, хитрунів і балакунів, здатних руйнувати загальноприйнятий порядок несподіваною логікою. Комізм виникає з перебільшення й зіткнення офіційної мови з побутовим досвідом. При цьому наслідки чиновницької сваволі нерідко залишаються трагічними.
Перша світова війна та кілька літературних життів Швейка
У 1915 році Гашека мобілізували до 91-го піхотного полку австро-угорської армії й відправили на Галицький фронт. Того самого року він потрапив до російського полону. Згодом долучився до чехословацьких легіонів і працював у київському часописі «Чехословак». Після революційних подій перейшов до більшовиків, виконував організаційну й агітаційну роботу в Червоній армії, перебував у Поволжі та Сибіру.
Військова біографія дала письменникові досвід різних армійських і політичних систем. Її відгомін є не лише у Швейкові, а й у циклі оповідань про Бугульму. Наприкінці 1920 року Гашек повернувся до Праги. У 1921-му переїхав до Липниці-над-Сазавою, де працював над своїм головним романом до смерті 1923 року.
Сам персонаж Швейка з’явився раніше за світову війну: у гуморесках 1911 року та збірці 1912-го. Під час перебування в легіонах Гашек повернувся до нього в тексті про полон, виданому в Києві 1917 року. Повноформатний роман почав виходити окремими випусками 1921 року. Між цими версіями образ набував дедалі більшої неоднозначності.
«Пригоди бравого вояка Швейка» українською
У «Пригодах бравого вояка Швейка» Йозеф Швейк проходить крізь поліцію, медичні огляди та військову службу у світі Першої світової війни. Його готовність виконувати вимоги буквально й розповідати нескінченні історії ставить начальство в безвихідь. Читачеві складно остаточно визначити, де закінчується наївність і починається свідома гра.
Ця невизначеність важлива для сатири. Герой не виголошує послідовної програми спротиву: він демонструє, як система заплутується у власних командах і формулах. Розгалужені анекдоти, відступи й побутові розмови постійно збивають урочистий тон воєнної пропаганди. Через буденні ситуації Гашек показує, як імперська машина поводиться з окремою людиною.
Роман залишився незавершеним: Гашек помер під час роботи над четвертою частиною. Пізніші продовження інших авторів належать до окремої історії сприйняття твору. Впізнаваний візуальний образ Швейка створили ілюстрації Йозефа Лади, що супроводжували випуски й стали самостійною інтерпретацією героя.
Представлене українське видання містить переклад Степана-Юрія Масляка та передмову Галини Крук. Воно дає можливість читати роман із його словесною грою, анекдотичними відступами та змінами інтонації. Швейк відкриває головний напрям прози Гашека, а його гуморески й газетні сатири дозволяють простежити, як цей спосіб письма формувався ще до великого роману.