Як Лабораторія відбирає рукописи?
За чотири роки роботи видавництва Лабораторія через нашу форму подачі надійшло 2090 пропозицій від українських авторів та авторок, і лише менше ніж 2% із них потрапляють до видавничого плану. Що відбувається з рукописом після натискання кнопки «Надіслати», як правильно скласти синопсис, аби вашу заявку помітили, і що насправді ховається за поняттям «авторський стиль»? У розмові із випусковою редакторкою Дзвінкою Завалій відкриваємо внутрішню кухню видавництва та детально розбираємо всі три етапи відбору — від першого аналізу заявки до фінального рішення команди.
Як видавництво відбирає рукописи?
Я працюю у Лабораторії і моя робота відбирати нам рукописи українських авторів\ок. За 4 роки на нашу форму надійшло 2090 пропозицій рукописів. З них ми видаємо менше 2%. І ні, не всі рукописи відкриваємо. То як проходить відбір?
Я б поділила процес на три етапи:
- аналіз заявки (результат цього етапу: "йду" в рукопис);
- аналіз рукопису (результат: винесення його на обговорення команди);
- обговорення рукопису у команді (результат: включення (або ні) книжки у видавничий план).
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Етап 1. Аналіз заявки
1) Жанр
Кожне видавництво має жанрові пріоритети, тому хорошою ідеєю буде пролистати їхній сайт. Ми наприклад не видаємо вірші, дитячу літературу, тому такі пропозиції одразу мінус.
2) Поточні пріоритети видавництва
Команда продажів нам підказує, які саме жанри та історії зараз хочуть читачі (а яких у нас уже забагато) і ми більше звертаємо увагу саме на них.
4) Синопсис: короткий виклад подій у книжці (так, з фіналом і спойлерами)
Це святая святих моєї роботи, бо перш ніж аналізувати ЯК же це написано (тобто відкрити рукопис), мені необхідно зрозуміти ПРО ЩО буде мова. Дуже засмучує, коли автор(к)и не використовують нагоду подати повний синопсис, або якщо він плутано написаний, замість синопсису подають анотацію.
5) Чому ви пишете на таку тему? Є таке питання у нашій формі
Тут мова про персональну мотиваціяю автора і\або кваліфікацію на певну тему. Наприклад, якщо авторка пропонує художню книжку про життя студентів у Харкові 2000-х, то важливо зрозуміти як і де вона брала інформацію про ті часи. Про експертизу авторів нонфікшина мабуть і пояснювати не треба.
6) Інше: к-сть символів, готовність рукопису
Це не вирішиальні, але допоміжні параметри, які знадобляться на наступному етапі.
Якщо усе зійшлось, Маріо перейшов на новий рівень і я пішла дивитись рукопис
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Етап 2. Аналіз рукопису. На що саме звертаю увагу?
У синопсисі ми дивимось ЩО автори нам пропонують. А от читати рукопис — це шукати відповідь на запитання ЯК це написано, тобто полювання на його величність авторський стиль. Проблема в тому, що мені складно навіть собі пояснити, що воно таке, але я спробувала. Для мене це життєвий досвід і погляд на життя автора (навіть якщо книжка не автобіографічна) + письменницька майстерність.
- Вміння складати слова у речення, виводити гарні формулювання.
Сюди входить і структура речення, і використання порівнянь, метафор, а також незвична лексика і/або діалект.
Наступного ранку після тієї ночі моє дитинство пішло таловиною.
(с) Дарія Тепла
Ну могла ж авторка написати, що дитинство закінчилось, суть та ж, правда?
Грести сіно — це приблізітєльно, як в хаті підмітать. Скіки не греби, а папко всіодно скаже: «Сє, ну хто тебе так грести вчив? Ось дись сюди!» І, як волшебной силой, практічески з пустоти нагріба ще пучок сіна. « А це один раз кролям дати!» — і дивицця на тебе так, шо даже не в глаза, а в саме дно душі. Як це він робе?
(с) Сашко Столовий
- Спосіб мислення автора/ки (отой ефект "я теж так думаю, але не могла це ословити" або ж "вау, ніколи про це не задумувалась").
Наприклад:
Але моя власна сила була десь по серединці. Достатньо, щоб не дати скривдити себе, але замало, щоб когось захистити. Як коротке крило: сам злетиш, але нікого не сховаєш.
(с) Христя Шалак
- Те, що я для себе називаю "світочуття"тобто наповненість тексту, справжність, щирість. І тут мова не лише про описи, а про те, як текст відчувається, наче автор чи авторка ділиться частиною себе, наче не може не писати. Мова не лише про розуміння періоду чи теми тексту, а вміння передати, занурити читача.
Але повернутися у село також означало повернутися в колір — всі ці різномасті паркани, орнаменти по периметру вікон, квіти та кущі, що не лишали вільного простору. Рабі хустки та спідниці, світло-блакитні старі автівки, різного кольору й розміру поштові скриньки. У цьому було колективне свавілля і дуже багато життя.
(с) Вікторія Фещук
Результатом цього етапу є винесення рукопису на обговорення команди
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Етап 3. Обговорення рукопису в команді
Робота видавництва — це свого роду інвестиційна діяльність, бо ми вкладаємо гроші у проект, з надією, що книжка продаватиметься й принесе прибуток (а його ми вкладемо у нові книжечки :) Тож для оцінки потенційного повернення на інвестицію маємо такі параметри:
- Актуальність теми та термін її життя;
- Конкурентність теми на ринку — чи є аналогічні книжки та яка кількість;
- Літературна цінність проекту — отут презентую все що дізналась на двох попередніх етапах. Деколи вирішуємо дати почитати текст ще комусь із команди або з бета-рідерів, аби упевнитись, що це не лише моє поодиноке враження.
- Аналіз охоплення — чи маємо ми доступ до цільової аудиторії книжки та яка може бути активність автора/ки
- Потенційний прибуток: потенціал продажу, планова вартість книжки (для цього потрібно знати к-сть символів).
Результат етапу: включення (або ні) книжки у видавничий план
_________________________________________________________________________________________________________________________________
До речі, форма для подачу рукопису тут
