Блог «Лабораторії»

Видавництво Лабораторія та кофаундингова IT-компанія Genesis разом готують до друку бізнес-посібник від одного з найкращих підприємців у світі та ведучого подкасту №1 у Великій Британії The Diary of a CEO Стівена Бартлетта — «Щоденник СЕО».

Рубрика знайомства з авторами й авторками Лабораторії продовжується! Сьогодні це Роман Романюк — політичний журналіст, подкастер, поет. Співавтор подкастів-реконструкцій «Українські 90-ті» і «24.02: Реконструкція» про початок російського повномасштабного вторгнення. Співавтор і ведучий відомих подкастів «УП-2» про політику та «УПОборонcast» про зброю та оборонну сферу. У 2012 році був одним з ініціаторів гучного виступу журналістів проти цензури в інформагентстві «УНІАН». З 2013 року працює в «Українській правді». Автор сотень резонансних статей про залаштунки української політики, десятків інтерв'ю з топпосадовцями та журналістських розслідувань, зокрема, про корупцію в оборонній сфері. У матеріалі публікуємо розповідь автора книжки «Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя» про журналістику, героїв нового часу й мрію про майбутню книжку: вже не лише про зброю.

Переклад — один із найважливіших етапів роботи над іноземними виданнями, адже саме перекладач стає диригентом симфонії книжки: задає їй ритм, тон і звучання, які мають бути суголосними із оригіналом. Рубрика «П’ять хвилин із книжкою» присвячена людям, які закохують чи змушують нас ненавидіти героїв книжки, дають їм голос, формують із написаного світу нову реальність. Саме завдяки роботі перекладачів на наших полицях з’являються світові новинки й бестселери українською мовою. Цього разу деталями перекладу з нами поділилася Аліна Журвальова — перекладачка книги «Острів темряви» Деніела Обрі. Яким є процес перекладу, що найскладніше і що приносить найбільше радості — найцікавіше із розмови публікуємо у матеріалі!

«Вийти з кризи» Едвардса Демінга — це книжка, що, як вважають, здійснила світову революцію якості в 1980-х роках. Одне тільки це забезпечило б їй особливе місце в історії. Проте робота, що перед вами, містить дещо набагато більше, ніж заклики до дії та методи підвищення якості; вона містить основи новітнього трансформаційного підходу до лідерства й управління людьми, процесами та ресурсами. Ділимося кількома провідними ідеями із книжки Демінга у матеріалі.

Сальвадор Далі уявляв себе рятівником сучасного мистецтва від лінощів і хаосу, виправдовуючи меркантильну поведінку, як єдиний спосіб мати достатньо ресурсів, щоб бути абсолютно вільним творити мистецтво таким, яким відчуває. Його унікальна автобіографічна сповідь зриває завісу із одного із найексцентричніших періодів ХХ століття і веде читача крізь терени геніального розуму й досліджень метафізичних амбіцій живопису до справжнього Я митця, який чи не вперше відверто оповідає про власні джерела натхнення. «Щоденник одного генія» — це суміш вистражданих думок, одержимості, філософських дотепів і виливів любові, що розкриває екстравагантного і несамовито щирого художника, для якого не існує жодних сумнівів власної геніальності.

Щоб вивчити історію України потрібно... не вчити її. Парадокс? Не зовсім. Адже достатньо лиш почати сприймати історію не як матеріал, який треба зазубрити, а насамперед як пригоду, частиною якої є ми самі. Не лише хронологія подій, а насамперед живий простір, де переплітаються ідеї, мистецтво, боротьба, традиції, цінності і навіть побутові звички та субкультури. Тож зібрали добірку книжок, яка відкриває різні виміри української ідентичності: від середньовічної духовної традиції до субкультур новітнього часу, від політичного опору до музичних трансформацій, від літературного осмислення минулого до рефлексій про сучасність. У кожному виданні — можливість побачити Україну в її багатогранності, зрозуміти її динаміку та відчути внутрішню силу, що визначає її шлях. Наш шлях.

У червні 1943 року, після довгих років скрути і переслідувань, тринадцятирічного Томаса Ґеве та його матір депортували до Аушвіцу. Після прибуття їх розділили і хлопчик залишився сам. Попереду його чекали двадцять два суворі місяці перебування у таборах смерті і нелюдська жорстокість нацистів. Але Томас ніколи не втрачав бажання жити. Йому було п’ятнадцять, коли його звільнили з Бухенвальду. Це був третій концтабір, який він пережив. Ще перебуваючи в Аушвіці, Томас намагався детально відтворити все, що відбувалося у нацистському світі: він схематично змальовував усі події в реальному часі, використовуючи деревне вугілля та клаптики цементних мішків. Оригінальні ескізи не збереглися, проте пам’ять про зображене закарбувалася у свідомості, і відразу після війни він знову взявся за олівець… Попри все зло, що наповнювало концентраційні табори, його розповідь — це разюче підтвердженням сили життя. Книжка «Хлопчик, який намалював Аушвіц» — це живе свідчення війни очима дитини, яка попри темряву зберегла у собі здатність спостерігати і запам'ятовувати кожну деталь навколо. Ділимося уривком у матеріалі.

Події дебютної книжки Міллі Боббі Браун відбуваються у 1942 році. Над Лондоном не стихають сирени повітряної тривоги. Вісімнадцятирічна Неллі Морріс, головна героїня книжки «Дев’ятнадцять сходинок», щодня дякує долі за те, що їй знову пощастило вийти з підземного сховища неушкодженою, а її сім'я все ще поруч. Після знайомства з американським льотчиком Реєм, який дислокується неподалік, вона стає неначе одержима ідеєю пізнати такий вільний, неосяжний, але далекий від неї світ. І саме тоді, коли вона розпочинає нове омріяне життя, під час повітряного нальоту стається трагедія, яка розриває її світ на шматки. Але навіть тоді, коли здається, що надію втрачено, дівчина впевнена — любов і щастя здатні перемогти все. У матеріалі публікуємо коротеньку довідку й цікаві факти про авторку, а також про книжку.

Річард Докінз — британський еволюційний біолог і письменник. Відомий популяризатор науки та раціонального підходу. Атеїст. У своїх працях критикує ідею бога як творця всесвіту. Народився у Найробі в Кенії, яка на той час була британською колонією, у родині військового. Родина повернулася до Британії, коли Річарду було вісім років. У підлітковому віці Докінз остаточно став атеїстом і дійшов висновку, що найкращим поясненням світобудови є теорія еволюції. У своїх наукових поглядах Докінз дотримується геноцентричного погляду на еволюцію, критикує релігію, псевдонауку, чому й присвячує усі свої книги. У матеріалі публікуємо розмову із Річардом Докінзом довкола науки, підходів до її пояснення ненауковцям та про ставлення до концепції дарвінізму.