Блог «Лабораторії»
«Альбертіна зникає» — шостий і передостанній том епопеї «У пошуках утраченого часу», у якому Марсель Пруст продовжує своє проникливе дослідження любові, бажання та ревнощів — почуття, що визначає внутрішній світ Оповідача. Через постать відсутньої коханої письменник розкриває природу пам’яті, болю втрати й ілюзій. Це книга, яка перетворює особисту історію на один із найглибших у світовій літературі художніх роздумів про любов, бажання та невблаганний плин часу. Ділимося добіркою цитат із шостої частини.
Російські удари знищили близько 12 мільйонів книжок в Україні. Про це пише BBC. Росія цілеспрямовано атакувала друкарні, видавництва та склади, де зберігалася готова продукція. Постраждали книжки «Vivat», «Основи», «Лабораторія», «A-ба-ба-га-ла-ма-га», «BookChef», «BookUA» та інших українських видавництв. Чому і як Росія знищує українське слово? Як зараз виживає книговидавнича справа і чи подорожчає українська книжка? Про це у розмові із засновником видавництва «Лабораторія» Антоном Мартиновим.
Чи помічали ви, що хороша перекладна книжка читається так, ніби від початку була написана українською? Але за цією легкістю — чимала робота перекладача: потрібно не просто передати слова іншою мовою, а відтворити інтонацію, стиль, ритм і сенси оригінального твору. До Міжнародного дня перекладача науковиця, професорка та запрошена дослідниця Українського наукового інституту в Гарварді Наталя Кудрявцева поспілкувалася з Мартою Госовською — очільницею відділу перекладів Лабораторії та запрошеною дослідницею Гарвардського українського наукового інституту за програмою імені Фулбрайта. Зібрали найцікавіші думки з їхньої розмови — переглядайте їх у матеріалі.
Дар’я Коцюба – мама двох синів-Янголів й авторка глибоко особистої й водночас суспільно важливої книжки про проживання перинатальної втрати «Свідоцтво про існування». Це історія одинадцятирічного шляху до материнства: безпліддя, протоколи ЕКЗ, надії й виснаження, вагітності, війна, еміграція, очікування народження і момент, коли життя раптово обривається. І, водночас, це простір розуміння і підтримки, де дозволено називати втрату втратою, дитину – дитиною, а горе – реальним і гідним поваги. Дар’я відкрито говорить про те, що у суспільстві часто замовчують: про дітей, імена яких лишаються невидимими для світу, але назавжди живуть у серцях батьків; про право на скорботу й потребу системної медичної й психологічної підтримки родин після втрати. «Свідоцтво про існування» може стати прихистком для тих, хто пережив подібний біль, і ключем до розуміння для тих, хто хоче навчитися бути поруч.
Чому саме в часи криз люди знову повертаються до філософії, якій понад дві тисячі років? У новому випуску «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш і засновник єдиного в Україні центру сучасного стоїцизму Сергій Коноплицький говорять про книжку Массімо Пільюччі «Як бути стоїком» та ідеї, що особливо гостро звучать під час війни й невизначеності. Як перестати витрачати сили на те, чого ми не можемо змінити, не сплутати прийняття з пасивністю і продовжувати діяти, коли результат від нас не залежить? Співрозмовники розбирають практики Марка Аврелія, дихотомію контролю, негативну візуалізацію, а також чесно говорять про те, де стоїцизм має свої межі. Чому давня філософія перегукується із сучасною психологією і що з неї варто взяти для власного життя — найцікавіше з розмови зібрали в матеріалі.
Хороший переклад — це десятки складних рішень на кожній сторінці: як зберегти стиль, передати інтонацію, зрозуміти контекст і не загубити голос автора. Саме про це розповість Роксана Шевчук, запрошена лекторка другої онлайн-майстерки «Лабораторії перекладу». Роксана вже переклала майже десяток книжок, а на самій майстерці розбиратиме один зі своїх найцікавіших проєктів — роман «Ненажера», який цьогоріч вийшов у Лабораторії. А в матеріалі перекладачка ділиться враженнями про свої проєкти — від перших професійних викликів до текстів, якими особливо пишається. Хочете стати перекладачем або вже працюєте з текстами й прагнете вдосконалювати свої навички? Приходьте на «Лабораторію перекладу»!
Після смерті прадіда Андрія його правнука Олеся, головна героїня роману «Журавлі, віхалка й абрикосова теніска», знову й знову повертається до спогадів про нього. Кожен спогад відкриває нову історію — смішну, щемку, часом болючу, а часом зовсім буденну. З окремих епізодів, сімейних переказів і випадкових асоціацій поступово складається мозаїка життя, у якій минуле виявляється ближчим, ніж здається. Ділимося добіркою цитат із книжки.
Ключову навичку у створенні та підтримці нового бізнесу можна описати одним словом – менеджмент. Спираючись на власний досвід роботи в Intel Енді Ѓроув створив революційну книжку, корисну для різноманітних професій: від менеджерів з продажу, бухгалтерів, консультантів і викладачів до генеральних директорів і засновників стартапів. Адаптуючи інновації, що зробили Intel однією з найуспішніших корпорацій США, він доводить, що за допомогою чітких технік і показників корпоративний рекрутинг можна зробити таким же точним та вимірюваним, як і виробничі процеси. Пояснює як перетворити підлеглих і колег на згуртовану, високопродуктивну команду і як мотивувати цю команду стабільно досягати найвищого рівня ефективності. Поєднуючи концептуальну витонченість із практичним розумінням реальності, з якою менеджери стикаються щодня, «Результативний менеджмент» Ендрю Ѓроува спільно з ініціативою Genesis Press, здатен кардинально змінити те, як ми працюємо.
1938 року Еріка Манн написала «Школу для варварів» — книжку про те, як нацистський режим перетворював освіту на інструмент контролю, і майже дев’яносто років потому її спостереження звучать моторошно сучасно. У першому випуску нового сезону «Лабораторії сенсів» Валерій Калниш і перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов говорять про паралелі з політикою Росії на окупованих територіях, переписування історії та боротьбу за свідомість дітей. Чому великі катастрофи починаються з речей, які здаються незначними, і навіщо Україні сьогодні читати «Школу для варварів» — найцінніше з розмови публікуємо у матеріалі.