Видавнича справа під час війни: уривок із книжки Ендрю Петтіґрі «Книга на війні»

Книги і війни. Перші належать до найвидатніших винаходів людства, другі — до найстрашніших. Професор сучасної історії Ендрю Петтіґрі у книзі «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу» розповідає про дивовижні факти формування  писемної культури під впливом масштабних збройних конфліктів — від путівників і наукових праць, від Черчилля, який використовував путівник для планування вторгнення у Норвегію, до Мао Цзедуна, який був бібліотекарем, і Сталіна, який видавав вірші. Публікуємо уривок із книжки у матеріалі.

___________________________________________________________________________________________________________

Читайте також:

• розмову із перекладачкою книжки у рубриці «П’ять хвилин із книжкою»
• 7 фактів про значення книг в умовах війни

___________________________________________________________________________________________________________

Для британської видавничої справи перший рік Другої світової був, безперечно, складним, попри стрибок у попиті на сучасні книжки, що спостерігався і до, і після початку бойових дій. Папір розподіляли суворіше, ніж під час попередньої війни, тому наклади зменшили, рукописи добирали ретельніше, а також мусили поступатися якістю. Норми розподілу паперу виводили з обсягів, які використало видавництво в 1938–1939 pоках: у найскладніших ситуаціях його скорочували до всього лише 40 % від довоєнного рівня. Поважні видавці обурювалися, бо видавництв, що видавали здебільшого низькопробну літературу для розваги, стало як грибів. Несправедливість посилювало й те, що на власні видання уряд не шкодував паперу: видавалися не тільки численні рекомендації та плакати з новими воєнними правилами, а й, починаючи від Битви за Британію і далі, популярні серії видань про воєнні події. Великі видавці також сильно страждали від шкоди, якої війна підводних човнів завдала іноземним ринкам, що були, мов самоцвіт у короні видавців імперії. Вони з острахом дивилися на американців, що співчували Британії, яка в 1940 pоці була в облозі, але також не хотіли втрачати можливість зайняти британські ринки в Канаді, Австралії, та й загалом будь-де. На додачу до всього, через призов спорожніли видавництва і, що ще гірше, майстерні палітурних компаній, критично загальмувавши видавничий процес. 

Більшість британських видавництв працювали в  Лондоні, тож вони були в небезпеці під час авіанальотів уже не одиничних дирижаблів, а потенційно нищівних бомбардувальників. 29 грудня 1940 pоку німецькі бомбардувальники атакували видавничий район Патерностер-роу поблизу собору Святого Павла. Зайнялися всі сімнадцять видавництв і склад гуртової книгарні Simpkin & Marshall. У вогні згоріли шість мільйонів книжок, зокрема непродані наклади багатьох видавництв. Іншого разу Стенлі Анвін втратив 1 мільйон 400 тисяч книжок через одну-єдину бомбу. Наново друкувати навіть популярні книжки іноді було неможливо. До 1942 pоку припинили видавати 580 із 970 найменувань видавництва Everyman’s Library, книжки якого потрапляли здебільшого в публічні й особисті бібліотеки і на закордонний ринок.  

Та попри перешкоди на початку війни британські видавці не тільки вижили, а й процвітали. Simpkin & Marshall оголосили себе банкрутами, але повернулися до життя як колективна власність основних видавців. Нікому з популярних видавництв не довелося закриватися під час війни. Варто пояснити таку стійкість. Дуже допомогло те, що Британія намагалася втримати економіку на плаву, тож поставила мету зберегти книжковий експорт і домовилася про співпрацю з Королівським флотом, який захищав книжки, які перевозили за кордон. Обов’язкове воєнне страхування — ще одна причина, крім цін на палітурки, через яку зросли ціни на книжки протягом війни — мало на меті відшкодувати кошти за книжки, знищені під час бомбардувань. Переважна більшість книжок, що згоріли на Патерностер-роу, продавалися погано, деякі були радше баластом, ніж активом. Зайві наклади перетворилися на живі гроші: трагедія виявилася рятувальним кругом. 

Але найголовніше те, що обмеження через розподіл паперу гарантували продаж практично всього надрукованого. Це прибрало з рівняння те, що Анвін називав найдорожчим рядком у бухгалтерській книжці: оцінку видавця. У звичайні часи зайвий оптимізм міг призвести до стрімкого банкрутства, як це й було від початку друкарства. Адже передбачити, що сподобається читачам, неможливо без досвіду й великої удачі. Нині ж видавці не ставили на твори, у яких не були впевнені, бо купували все: як і в Німеччині, читачі вишукували в книгарнях книжки для втіхи. Справи більшості великих видавництв наприкінці війни були кращі, ніж на початку. 

Особливо це стосувалося одного з новіших видавництв, яке не дуже гостинно зустріли інші видавці: Penguin Books Аллена Лейна, яке видавало нові художні й документальні твори у м’яких обкладинках. Penguin не першим винайшов їх. У якомусь сенсі м’які обкладинки з’явилися разом із зародженням книгодрукування в 1450‑х роках, коли всі книжки продавали без палітурки. У ті давніші часи читачі відносили книжки до палітурників, де їх переплітали чи окремою книжкою, чи як збірку кількох творів. Памфлети часто лишали без палітурки. Ця традиція збереглася і в XVII столітті: вони виходили друком у французькій серії недорогих перевидань Bibliothèque bleue. Навіть у промислову добу, коли книжки вперше почали продавати вже в палітурці, книжкам у м’якій обкладинці все одно знайшлося місце, хай навіть на дні ринку — у вигляді відомих і ненависних бібліотекарям і вікторіанським святенникам дешевих жахів. 

Основні перевидання XIX століття й улюблену всіма серію Everyman’s Library, засновану в 1906 pоці, друкували у твердій обкладинці. У США видавництво Еммануеля Гальдемана-Джуліуса тільки загострило ситуацію, бо видало свою «Маленьку блакитну книжку» на папері низької якості й майже без редактури: дуже ліві за настроєм твори призначалися для американських робітників — і чоловіків, і жінок. Консервативні американські видавці зненавиділи «Маленьку блакитну книжку», але її продали накладом у 300 мільйонів по п’ять центів за книжку, ще й напряму читачам, а не через книгарні. Кращим зразком для Penguin було німецьке видавництво Albatross, засноване в 1932 pоці, яке продавало європейцям англомовні перевидання у м’якій обкладинці. Книжки мали однотипний дизайн і формат, зокрема прості обкладинки з альбатросом. Це новаторство, а також кольори, що відповідали кожному жанру, перейняв Penguin. Albatross не міг розвиватися через контрактні обмеження європейського ринку й перехід до нацистів. Його головний натхненник, Курт Енох, згодом відбудує кар’єру, розвиваючи Penguin в Америці. 

У 1935‑му всі вважали, що Penguin не протягне й року, бо концепція авторської сучасної якісної літератури у м’якій обкладинці завжди була дуже ризикованою. Завдання зробити прибутковими книжки по шість пенсів здавалося виснажливим, особливо коли права на перевидання доводилося купувати в інших видавців. Якби ті дотрималися початкового рішення не співпрацювати з Лейном, Penguin помер би, не народившись. Більшість трималася осторонь, але потім Джонатан Кейп запропонував десять найменувань. Згодом він зізнався Лейну, що продав права тільки через упевненість: Penguin скоро розориться, «тож вирішив, що краще зароблю чотириста фунтів, поки цього не сталося». Книгарі спершу теж сумнівалися і хвилювалися, що покупці, гортаючи, пошкодять товар. Але коли мережа дисконтних магазинів Woolworths погодилася продавати книжки, і всі побачили майстерний дизайн та хорошу якість видань, ризик окупився. Читачі одразу вподобали книжки Penguin. Видавництво дало можливість купувати книжкові новинки читачам, для яких звичайна ціна сім шилінгів і шість пенсів за нові романи у твердих обкладинках була зависокою.  

Бернард Шоу, який і сам вважався борцем проти літературних верхів, просто на той час уже багатим, підштовхнув Аллена Лейна до розширення асортименту Penguin. Він запропонував друкувати ще й не художні твори під маркою Pelican. Перші Pelican стали на крило у травні 1937 pоку, а в листопаді, коли на світ насувалася криза, Penguin випустив справжню бомбу: видання Penguin Special — короткі палкі роздуми про прийдешню політичну кризу. Їх часто писали популярні політики чи очевидці із Центральної Європи. Потужну сучасну полеміку можна було випускати з дивовижною швидкістю: бувало, що рукопис виходив у вигляді книжки вже через місяць. Ці книжки продавалися масово, бо втамовували бажання збентежених читачів отримати більше інформації, ніж давали спантеличений уряд і газети, якими керували консерватори. 

З листопада 1937 pоку до початку війни вийшло тридцять п’ять книжок Penguin Special. Книжки під марками Penguin і Pelican у середньому розходилися накладами по 40 тисяч, читачі купували щонайменше 100 тисяч примірників кожної книжки Penguin Special. Добірка назв показує, як багато з них стосувалося світової кризи й готувало читачів до настання важких часів: «Шантаж чи війна?», «Китай намагається лишитися єдиним», «Протиповітряна оборона Британії», «Європа і чехи», «Між двома війнами?», «Нова німецька імперія». «Польща» Вільяма Роуза вийшла за два місяці до німецького вторгнення. «Наша харчова проблема» описувала похмурі реалії британських труднощів. «Напад зсередини» роз’ятрював параноїдальні страхи. 

За два роки до початку війни Аллен Лейн випустив сто п’ятдесят книжок Penguin і п’ятдесят — Pelican. На 1939 pік продажі перевищили 17 мільйонів примірників. Для багатьох читачів Penguin став практично синонімом м’яких обкладинок, і ще 600 видань, що вийшли під час війни, тільки закріпили цю асоціацію. Британські видавництва-конкуренти засвоїли урок. До 1940 pоку вони разом створили «Книжки гільдії»  — щомісячний список художніх видань десяти найбільших англійських видавництв прози, які можна було перевидати у м’якій обкладинці. Про Penguin чули й по той бік Атлантичного океану: у 1939 pоці почали працювати Pocket Books — відділення Simon & Schuster. Кишеньковий формат був зручним і, здавалося, особливо відповідав обмеженням воєнного часу: нові норми вимагали не лишати на сторінках вільного місця й використовувати папір гіршої якості. Солдати могли носити з собою кілька невеликих книжок і спокійно викидати їх, бо ті коштували значно дешевше, ніж книжки у твердій обкладинці. А ще книжки поміщалися в кишенях бойових курток і штанів. Це надихнуло на створення в 1942 pоці однієї з найуспішніших видавничих програм війни — Armed Services Editions, 122 мільйони книжок якої безплатно розповсюджували через американських солдатів у різних куточках світу. У тилу книжки в м’якій обкладинці читали в потягах, удома, на безрадісних військових роботах. Влада Лондона ставила недорогі книжки Penguin у нових бібліотеках в укриттях на станціях метро. У тривожні валізи на випадок атаки бомбардувальників часто клали кілька книжок у м’якій обкладинці. Повна переорієнтація видавничого ринку почалася в 1935 pоці, але поширилася саме через обставини війни. Алленові Лейну всміхнулась удача: виняткові продажі книжок Penguin Special перед війною гарантували йому щедру частку паперу. Його успіх змінив видавничий світ назавжди.  

Не всім подобалися стильні книжки Penguin. Зокрема, публічні бібліотеки лишилися осторонь. Для них поява нової можливості отримати якісну літературу задешево (п’ятнадцять книжок Penguin коштували як один роман у твердій обкладинці) здавалася явною загрозою їхньому місцю в екології читання, на яке вже й так претендували комерційні бібліотеки з видачею книжок додому. Бібліотеки справедливо побоювалися, що книжки у м’яких обкладинках не проживуть довго в бібліотеці. Були й інші побоювання. І книжки Pelican, і, особливо, Penguin Special, мали відчутно лівий нахил. Керівники бібліотек не хотіли постачати читачам книжки, які можна купити у Woolworth. Зважаючи на значення публічних бібліотек під час війни, початок вийшов невдалий. Аж через кілька десятиліть після завершення війни бібліотеки неохоче допустили книжки у м’яких обкладинках на полиці. А поки ті відігравали важливу роль в історії книжок на війні.

___________________________________________________________________________________________________________

Купити книгу Ендрю Петтіґрі «Книга на війні. Бібліотеки й читачі воєнного часу»

В нашому інтернет-магазині laboratory.ua представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними