Якщо чесно, то ніхто в цей дрон не вірив
Історія створення українського дрона «Лютий» — це шлях від ризикованих випробувань до зброї, що змінила правила гри. Ділимося уривком із книжки Романа Романюка про шлях до успіху дрона, у який ніхто не вірив.
На нас чекає попереду абсолютно нова війна. Війна за новими правилами. Але ми показали, на що ми здатні. Навіть у новій війні. Попереду формування принципово нової доктрини ведення сучасної війни. Ця доктрина вже сьогодні формується саме на полях російсько-українського протистояння.
з передмови Валерія Залужного
___________________________________________________________________________________________________________________________
Кінець квітня 2023 року. На Одещині — гарна погода, над морем — чудова видимість. Регіон ще не зазнав щоденних атак дронами й ракетами, люди спокійно ходили вулицями міст в передчутті літа.
Ніхто з них не знав, що в цей момент надсекретний український дрон-літак у процесі своїх перших бойових випробувань мав атакувати острів Зміїний. Але стався збій, і тепер 50 кілограмів вибухівки летіли з моря просто в місто на узбережжі.
І через секретність випробувань навіть оголосити повітряну тривогу ніхто не зможе.
Виявилось, що автопілот, який поставили для управління польотами, просто не дав розбити літак об землю.
Тому заряджений борт плавно взяв визначену висоту, але замість того, щоб зайти в піке і бабахнутись об острів, вирівнявся і полетів на точку «Дім».
За всім цим у точці запуску спостерігали високе військове командування і представники розробників. Вони розуміли, що заряджений бойовий дрон летить якраз на них.
Тодішній командувач Повітряних сил Микола Олещук, який також спостерігав за запуском, наказує підіймати бойову авіацію і збивати свій же дрон.
Але десь за 30 кілометрів до берега вкрай перелякані пілоти зловили сигнал і повернули безпілотник під своє керування.
Якщо чесно, то ніхто в цей дрон не вірив. Він здоровий, його видно на радарах. Тоді росіяни вже збивали наші Bayraktar’и, тому у свою розробку, зроблену без досвіду з нуля, вірилось дуже слабо. А після того як оце вони ледь не вдарили по своєму ж командуванню, то багато хто просто махнув рукою на цей проєкт.
— згадує з усмішкою знайомий із ходом тих випробувань член оборонного комітету Ради.
Після невдачі на випробуваннях історія нині найуспішнішого українського дрона-камікадзе могла завершитися. Але розробники не здавались. У їхній проєкт не вірили ні колеги, ні військове командування. Однак вони виносили свій літак у голові, створили за власні кошти перші прототипи, навчили їх літати й ось майже змогли завести на атаку.
Здатися на цьому останньому етапі вони просто не мали права.
І тижні за два, третього травня 2023 року, розробники тріумфували. У російському селі Волна на Таманському півострові несподівано для місцевої влади вночі загорілася нафтобаза.
На цю «несподіванку» напружено чекала група розробників і військових в Україні. Пізніше фото з тих випробувань викладе речниця «Укроборонпрому» Наталія Сад. На селфі з нею стоятимуть тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, командувач Повітряних сил Микола Олещук і на той час директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв.
У мить, коли під Сочі запалало, почалася епоха «Лютого». Україна отримала не просто ще один дрон, а можливість доставляти точно в ціль «вогняні привіти» на відстань понад 1000 кілометрів.
___________________________________________________________________________________________________________________________
