Я наче читала художню історію однієї жінки, що мала свої певні проблеми, через що вирішила допомагати іншим боротися з їзніми психологічними проблемами, бо знає як то важко.
Авторка ділиться історіями пацієнтів, котрим вона допомагала, котрі запам'яталися неординарними історіями, проблемам. Звісно імена і навіть деякі події були змінені, щоб ніхто не впізнав конкретних людей.
Тож історія набула художніх красок і реального життя.
Основна тема цієї книги, що більшість проблем є накопиченими поколіннями однієї сім'ї, котрі несвідомо передаються від батьків до дітей, і навіть від дідів.
Історії що розповідає авторка вражають. Адже я б ніколи не подумала що все на стільки глибоко може бути закопано. Сни, тривоги, поведінка людини може бути зумовлена тим, що відбувалося із батьками. Дорослі надто часто переклалають свої проблеми на дітей, руйнуючи життя своєму чаду, а ті в свою чергу передають те все далі, поки хтось тай не оговтається та пропрацює усі проблеми з фахівцем.
Мені дуже сподобалося що тут не було розумних слів, висловів, повчань, лише історії людей, з чим вони прийшли і чого досягли.
Було цікаво споглядати за тим, що викопувалося на поверхню, які проблеми рідних та травми дитинства стали причиною тривожності, страху, нічним жахіттям, страхом мати дітей, будувати сім'ю тощо.
Ця книга не полікує, але може направити, розповісти про можливі проблеми і можливо комусь стане дзвіночком, що пора б уже шось робити з тим всім..
Маю неоднозначні почуття стосовно цієї книжки: з одного боку, написано дуже класно, і відчувалось, наче я безпосередньо знаходжусь на прийомі поруч з пацієнтами, а з іншого - через доволі короткі розділи складалось враження, що в деяких випадках пацієнти самі себе вилікували (що я не виключаю). Мені не вистачило більшого заглиблення у тему та ґрунтовнішої теоретичної частини. Ця книжка заслуговує витраченого на неї часу, проте для мого рівня її було мало.
Ремондую до прочитання, книжка спонукала до ще більшого аналізу свого життя. Це чудово.
Книжка не дуже сподобалася. Хотілося менше історій пацієнтів пані Ґаліт Атлас, а більше наукових фактів і методів боротися з травматичним досвідом, який нам дістався в емоційний спадок. Хоча, мабуть, допомога очевидна — розмовляти, не замикатися, ділитися, рефлексувати і звернутися до терапевта чи терапевтки.
Книжка складається з трьох розділів:
1) Діди. Травми, успадковані від минулих поколінь.
У ньому йтиметься про зраду, сексуальне насильство, інцест, самогубство, Голокост і бажання мати чи не мати дітей, прийняття своєї ідентичності.
2) Батьки. Чужі таємниці.
Тут дізнаємося про смерть брата або сестри, небажану вагітність і одну з проблем патріархату.
3) Ми. Розірвати коло.
У цьому розділі розглянуті теми втрати, ідеалізації, ототожнення з агресором, конфлікт відданості.
"Зі свободою снувати найбентежніші думки й переживати найболючіші емоції приходить можливість почуватися живою людиною".