Вже з початку книжки було відчуття, що мене переслідує якийсь міфічний есенціаліст. Він знає як жити правильно, як робити вибір, дисциплінований і вільний. Усі його передові здібності піддаються класифікації у таблицях. А ще він є протиставленням людини звичайної.
Власне цей термін «есенціаліст» є авторською спробою назвати когось, хто володіє певним набором якостей, завдяки яким може менше зусиль докладати задля досягнення більшого результату в житті. На перший погляд виглядає як натягнута «новизна» у дисертації.
Не зважаючи на такий стиль подачі, який мені не зайшов, сама книжка містить багато цікавих думок, підкріплених успішними прикладами із життя відомих людей. Автор протягом усього тексту притримується думки про те, що не потрібно розпорошуватись на дрібниці. Адже часто багато хороших можливостей означають менше ніж декілька по-справжньому значних. Головне - вміти визначити свої пріоритети і зробити вибір. Не варто використовувати кожен шанс у різних напрямках, які не є важливими для конкретної людини. Саме тому потрібно вміти говорити «ні». Та і взагалі «те, що мене запросили, ще не привід туди йти».
А після того, як читач визначиться із завданнями, які залишаються в його житті, Маккеон пропонує систему для їх виконання. Це дисципліна, планування, підготовка, усунення перешкод.