Фієста. І сонце сходить

Ставша культовою історія від Нобелівського лавреата, яка висвітлює тривоги «втраченого покоління»

У своєму культовому романі «Фієста. І сонце сходить» Ернест Гемінґвей висвітлює тривоги та переживання «втраченого покоління», до якого належав і сам.

Цей роман, у якому зашифровано знайомих автора, розповідає, в першу чергу, про людей – стомлених, зламаних, завислих у постійному очікуванні, які все намагаються схопити життя за хвіст, але воно постійно вислизає з їхніх пальців. Своє невимовлене горе вони заливають алкогольними ріками та гублячись у численних пригодах у Парижі, Піренеї, Памплоні тощо…

У спосіб, характерний тільки Гемінґвею, він шорсткими, але напрочуд влучними та чуттєвими мазками викладає строкату мозаїку, що складається з морального занепаду, духовного розпаду, закованого в ланцюги кохання та розбитих ілюзій, переповідаючи безсмертну історію стосунків Джека Барнса та Брет Ешлі.

Чому варто прочитати книжку «Фієста. І сонце сходить»?

• Роман визнаного світового класика та Нобелівського лавреата, в основу якого лягли деталі його життя.
• «Фієста. І сонце сходить» змальовує будні «втраченого покоління», до якого входив сам Гемінґвей.
• Пронизливий та чуттєвий погляд на розчарування та тривоги покоління автора після Першої світової війни.

Про автора:

Ернест Гемінґвей — американський прозаїк, автор оповідань і журналіст. Його лаконічний стиль мав сильний вплив на художню літературу ХХ століття, а його авантюрний спосіб життя та публічний імідж викликали захоплення ним у наступних поколінь. Гемінґвей написав більшість своїх творів між серединою 1920-х і 1950-х років. Він був нагороджений Нобелівською премією з літератури у 1954 році. Опублікував сім романів, шість збірок оповідань і дві публіцистичні праці. Три його романи, чотири збірки оповідань і три публіцистичні твори були опубліковані посмертно. Його твори вважаються класикою американської літератури.

Про що книга:

«Фієста. І сонце сходить» — роман, що розповідає про групу молодих людей, які після Першої світової війни шукають своє місце в світі. Головні персонажі переживають період «втраченого покоління», коли національні катастрофи та соціальні зміни призводять до морального та духовного спустошення. Їхнє життя — це нескінченна низка пошуків і розчарувань, що занурює їх у вир кохання, алкоголю та стосунків, які залишають глибокі шрами. Автор не приховує складнощів та темних сторін цих персонажів, дозволяючи читачеві побачити правду їхніх переживань.

В центрі розповіді перебуває Джек Барнс, ветеран Першої світової війни, котрий прагне відновити своє життя і стосунки з Брет Ешлі, жінкою, яка стає його основною надією та трагедією одночасно. Їхні стосунки є центром книги, і їхня боротьба з реальністю змушує читача задуматися про природну плинність життя та приреченість людських прагнень.

Ернест Гемінґвей майстерно передає атмосферу 1920-х років через глибоке занурення в життя своїх героїв, показуючи їхні радощі, втрати і постійну боротьбу за сенс. Саме через їхнє бачення світу постає картина того, як світ після війни почав змінюватися, і як герої намагалися знайти своє місце в ньому.

Особливістю роману є його лаконічний стиль і драматичний зміст. Хоча персонажі відзначаються схильністю до саморуйнування, їхні стосунки сповнені глибоких емоцій і прагнень, що надає твору неперевершеної емоційної сили.

Книга також містить іронічні та сатиричні елементи, що зображують соціальні зрушення, політичні конфлікти і моральні втрати. Водночас вона є незабутнім полотном, що зберігає в собі дух часу, створюючи у читача відчуття безнадійності та водночас глибокого розуміння людської природи.

Визначною рисою твору є те, що через виведення моральних проблем та філософських роздумів, Гемінґвей змушує читача відчути важливість кожного моменту життя і замислитись над тим, як усе швидко змінюється. Це твір про людей, які намагаються жити і любити, незважаючи на те, що вони знають про неминучість руйнування та болю.

Сюжет та головний герой:

Головним героєм є Джек Барнс — молодий чоловік, який після Першої світової війни намагається знайти своє місце в житті. Джек намагається зберегти свою людяність, не дивлячись на всі труднощі, що йому доводиться долати. Його роман з Брет Ешлі, жінкою, яка була такою ж розчарованою, стає символом його боротьби з власними демонами та з тим, що він пережив на війні.

Для кого ця книга:

«Фієста. І сонце сходить» буде цікава всім, хто любить глибокі психологічні романи про людей, які намагаються знайти своє місце в світі після великих потрясінь. Якщо ви зацікавлені в історіях про «втрачене покоління», про пошук себе в умовах духовного та морального занепаду, цей роман буде вам до смаку. Крім того, любителі класичної літератури та творчості Гемінґвея знайдуть у книзі чудове поєднання глибоких філософських роздумів і чудового стилю.