Ґанбаре! Майстерклас із вмирання

Інтимний, пронизливий і, насамперед, людський погляд на те, як люди справляються з втратою, травмою і смертю.

Землетрус в Японії 11 березня 2011 року тривав лише шість хвилин, але його наслідки виявилися незворотними — руйнівне цунамі, ядерна катастрофа на Фукусімі, спустошення по всій країні. Японія досі не оговталася від цієї катастрофи, і польська репортерка Катажина Боні запрошує вас зануритися в іншу реальність цієї країни — країну, де загроза стихійного лиха стала нормою, а над звичайним життям нависає привид смерті.

Це історії людей, які намагаються повернутися до нормального життя після пережитої трагедії. Дехто вчиться пірнати з аквалангом з єдиною метою — знайти останки коханої людини; дехто укладає іншомовні словники «заборонених» слів, пов'язаних із цунамі, щоб не думати про них рідною мовою; багато хто вірить у привидів тих, кого хвиля забрала з собою. Інші намагаються жити так, ніби нічого не сталося, а є й такі, що почали записуватися на майстеркласи із вмирання. Тому що жити треба. І вмирати теж.

Чому варто прочитати «Ґанбаре! Майстерклас із вмирання»?

• Зворушливий репортаж, що розкриває, як японці справляються з горем і травмою після катастроф, навчаючись жити в умовах постійної загрози смерті.
• Глибокий аналіз японської культури з нетуристичної точки зору, що відображає світогляд людей.
• Книга порушує питання ставлення до смерті та тем, про які частіше мовчать, ніж говорять.
• Книга Катажини Боні здобула літературну премію для жінок-авторок Gryfia та увійшла до шорт-листа престижної репортерської премії імені Ришарда Капусцінського.

Про авторку:

Катажина Боні — репортерка, письменниця, організаторка воркшопів про втрату та смерть. Спеціалізується на написанні репортажів про Азію, де провела понад сім років, працюючи в Китаї, Японії, Таїланді, Камбоджі, Індонезії та Філіппінах. Вона є співавторкою книги Kontener — про сирійських біженців в Йорданії, написаної разом з Войцехом Тохманом та авторкою «Ґанбаре! Майстерклас із вмирання» про втрати та горе в Японії після цунамі. Катажина Боні також пише для різних польських журналів, переважно про кліматичну кризу.