Відгуки і рецензії читачів
09.09.2025
Скажімо так, ця книга - мастхев для кожної (та кожного?), хто хоча б трохи цікавиться темою власного здоров'я. Авторка лаконічно та обережно водить нас по різним темам: від банальної будови статевих органів до питань про місячні, які виділення є нормою та яку контрацепцію використовувати.
Читати було дуже легко, важкі терміни пояснювались простими словами, можна дізнатися багато цікавих фактів та потрібних відповідей на поширені запитання.
Але у мене було кілька моментів, під час яких я зрозуміла, що саме мені не вистачило у книзі. По-перше, я почала цікавитися гінекологічним здоров'ям років з 12. Тоді я вже починала читати різні статті про перші місячні, секс та захист від небажаної вагітності. Моєю першою "серйозною" книгою про статеві органи була "Viva la vagina" авторства Еллен Стоккен Даль та Ніни Брохман. Та книга була моїм відкриттям і про форму клітора, і про різність статевих губ, і про неіснуючу цноту та багато іншого. І всі подальші книги, які я читала про статеві органи, так чи інакше перепліталися інформацією.
"Гінекологія без страху" не виняток. У цій книзі не було майже нічого, що б я не знала. Мені не вистачило розділу про аборти (які бувають, коли робляться, за яких умов, якими способами, чи це безпечно, що буде після маніпуляції, як психологічно налаштуватися і т.д.), про нові дослідження у сфері гінекології простими словами, про перспективи, а саме що нас чекає у майбутньому і як ми можемо пришвидшити процес. Я розумію, що якщо охопити взагалі все, що ми знаємо про статеві органи, то ці праці позмагалися б товщиною зі "Звіяними вітром" або "Уліссом", але мені справді не вистачало вкраплення нового.
По-друге, ця книга, а точніше відсутність певних моментів, підсвічують те, як мало людство знає про жіночий організм, як мало жінки були залучені в дослідження хвороб та їх лікування, як мало вивчалися саме гінекологічні хвороби. Тому що таке враження, що інформація залишається незмінною. Як і 7 років тому, коли я вперше прочитала "Viva la vagina", так і до сьогодні ми досі не знаємо, чи є ж та точка G чи ні, чи буває у жінок сквірт; чоловіки досі думають, що анальний секс та тикання пальцем в небо клітор - це приємно; мало книг насправді зачіпають і досвід лесбійського сексу.
Цей відгук насправді не зовсім про книгу. Книга хороша у поясненні простих речей і купити її треба як мінімум для того, аби ще раз пересвідчитися в тому, чи все ок з вашим здоров'ям. "Гінекологія без страху" — це база, ґрунт, основа. І я з нетерпінням чекатиму схожих книг, які б копали глибше: у вагітність, у материнство, в аборти, в секс тощо.
Читати було дуже легко, важкі терміни пояснювались простими словами, можна дізнатися багато цікавих фактів та потрібних відповідей на поширені запитання.
Але у мене було кілька моментів, під час яких я зрозуміла, що саме мені не вистачило у книзі. По-перше, я почала цікавитися гінекологічним здоров'ям років з 12. Тоді я вже починала читати різні статті про перші місячні, секс та захист від небажаної вагітності. Моєю першою "серйозною" книгою про статеві органи була "Viva la vagina" авторства Еллен Стоккен Даль та Ніни Брохман. Та книга була моїм відкриттям і про форму клітора, і про різність статевих губ, і про неіснуючу цноту та багато іншого. І всі подальші книги, які я читала про статеві органи, так чи інакше перепліталися інформацією.
"Гінекологія без страху" не виняток. У цій книзі не було майже нічого, що б я не знала. Мені не вистачило розділу про аборти (які бувають, коли робляться, за яких умов, якими способами, чи це безпечно, що буде після маніпуляції, як психологічно налаштуватися і т.д.), про нові дослідження у сфері гінекології простими словами, про перспективи, а саме що нас чекає у майбутньому і як ми можемо пришвидшити процес. Я розумію, що якщо охопити взагалі все, що ми знаємо про статеві органи, то ці праці позмагалися б товщиною зі "Звіяними вітром" або "Уліссом", але мені справді не вистачало вкраплення нового.
По-друге, ця книга, а точніше відсутність певних моментів, підсвічують те, як мало людство знає про жіночий організм, як мало жінки були залучені в дослідження хвороб та їх лікування, як мало вивчалися саме гінекологічні хвороби. Тому що таке враження, що інформація залишається незмінною. Як і 7 років тому, коли я вперше прочитала "Viva la vagina", так і до сьогодні ми досі не знаємо, чи є ж та точка G чи ні, чи буває у жінок сквірт; чоловіки досі думають, що анальний секс та тикання пальцем в небо клітор - це приємно; мало книг насправді зачіпають і досвід лесбійського сексу.
Цей відгук насправді не зовсім про книгу. Книга хороша у поясненні простих речей і купити її треба як мінімум для того, аби ще раз пересвідчитися в тому, чи все ок з вашим здоров'ям. "Гінекологія без страху" — це база, ґрунт, основа. І я з нетерпінням чекатиму схожих книг, які б копали глибше: у вагітність, у материнство, в аборти, в секс тощо.