Це дуже класна манґа, яка, я впевнена, відгукнеться багатьом! Адже в ній себе знайдуть і студенти, які перейшли в новий етап життя — пошук нових друзів, облаштування нового помешкання і свого життя на новому місці; і дорослі, які працюють і намагаються будувати своє майбутнє, створювати родини та піклуватися про себе і тих, кого люблять.
Це манґа про наше щоденне життя, про буденні речі й про те, що може за ними ховатися; про наші бажання і наші страхи. Відчувалась вона як тепле какао у холодний осінній день.
29-річний Хірото хотів бути актором, але натомість заробляє підробітками. Він взагалі не вміє спілкуватися із молодими жінками, натомість добре ладнає зі старшими людьми. Так одного дня він знайомиться з бабусею і вони стають хорошими друзями. Після смерті та залишає Хірото свій будинок. Згодом до нього приїжджає двоюрідна 18-річна сестра Нацумі. Вона вступила в університет і тепер герої будуть жити разом.
Цікаво, що у цій історії за буденним захована і тема про пошук себе і бажання іти за своєю мрією. Наші герої мають те, чим горять і в чому хотіли б розвиватися. Але через певні страхи, вони відмовляються від цього або соромляться. Це дуже часто буває і в реальному житті. І щоб зрозуміти, що ми хочемо і ким ми хочемо бути — потрібен час і не обовʼязково досягати своїх мрій в 18,20,25,30+ років. На все свій час.
У цій історії дуже класно змальований побут героїв — те, як Хірото обирає, що готувати, як Нацумі не любить поратися по будинку, як вони разом їдять, переглядають фільми, чи дбають про будинок. Дуже затишними є і прогулянки героїв, спілкування з друзями — тобто все те, що і кожен із нас проживає. Здається, це звичайна манґа про звичайне, але чимось вона таки чіпляє.
У цій історії розкриваються важливі теми — прийняття себе, пошук друзів, любов до близьких. Із цією манґою вдасться сповільнитися, адже скажіть, життя зараз таке швидке?