Тож, знову до гри. Керрі вирішує повернутися на корти після п'ятирічної перерви, і, звісно, всі навколо підозрюють, що вона остаточно збожеволіла. Адже кому ще, крім неї, прийшло б у голову і віці під сорок кидати виклик молодим суперницям? Але ж це Керрі! Вона б ще й марсіянам виклик кинула, якби була така можливість.
Зізнаюся, я з легким сарказмом ставилася до її амбіцій. Ну, серйозно, хіба це можливо? Але, як виявилося, можливе все. Автор так вміло зобразила цю героїню, що я в якийсь момент забула про свій скептицизм і почала підтримувати Керрі. Вона така вперта, така невгамовна, що просто не можна не захоплюватися її рішучістю.
І так, ці її тренування з її батьком... Чесно кажучи, хто б міг подумати, що читати про тренування в тенісі буде так цікаво? Це ж ціла вистава! А ще ця взаємодія між ними – драма, сарказм і гумор в одному флаконі. Я сміялася вголос, коли вони кидали один одному шпильки, і в той же час серйозно співчувала їхнім непростим стосункам.
А щодо фіналу – ну, я б і хотіла сказати, що була здивована, але ні. Це ж Керрі Сото. Звісно, вона зробила те, що вміє найкраще – вдарила по корту з такою силою, що аж трибуни здригнулися. Але чи було це все того варте? Це вже кожен сам для себе вирішить.
Отож, якщо ви шукаєте історію про безмежну амбіцію, трішки сімейної драми та нескінченну боротьбу за своє місце під сонцем (та в історії тенісу), то це книга для вас. І так, будьте готові до того, що Керрі вас не залишить байдужими – вона або захопить вас своєю сміливістю, або змусить закотити очі від її непереборної впертості. Але в будь-якому випадку, вам не буде нудно.
Напевно, ця книга найлайтовіша із всієї серії, як для мене, тут не було занадто сильних переживань і чогось, що могло би розбити серце (ну ладно, можливо один момент наприкінці був).
Сюжет: Кері Сото хоче здобути перемогу за будь-яку ціну, а за жорстокий характер журналісти називають її “Бойовою Сокирою”. Вона побила всі рекорди і стала найвидатнішою тенісисткою всіх часів. Минає шість років після завершення кар'єри і вона бачить, що молода тенісистка Нікі Чан от-от поб'є її рекорд. Кері 37 років і вона давно не тренувалась, але вона вирішує повернутися у гру, щоб відстояти свій рекорд.
Вся книга (як і життя героїні) присвячена описам ігор і тренуванням. Ми бачимо, як крок за кроком, головна героїня відкидала все: дружні і любовні стосунки, щоб йти до своєї мети. І тут якраз про те, що великий спорт - це жертвувати всім іншим (і вийти на пенсію років в 30).
Ця книга мені здалась доволі поверховою. Тут більша частина книги присвячена описам саме тенісних турнірів, різних ударів і всього такого. Я ніколи не грала в великий теніс, і мені було не так щоб дуже цікаво. А після прочитання книги і не дуже хочеться, адже грати в великий теніс дійсно складно, треба багато тренуватися, щоб отримати хоч якийсь результат.
Сподобався образ батька-тренера героїні, який підтримував її і намагався пояснити, що перемога - це ще не все. Навіть занадто хорошим здався образ батька, ніби “в житті так не буває”.
Хоч книга достатньо велика (приблизно 450 сторінок), але мені не вистачило якихось цікавих моментів про спортивні тренування і образ життя головної героїні. Наприклад, мені цікаво, що їдять спортсмени, щоб підтримувати форму. В книжці було тільки про те, що на сніданок героїня їла фруктові смузі і мигдаль, хотілось би якихось додаткових подробиць.