Ще читаючи мемуари Соломона Нортапа "12 років рабства" мене зворушив не сам життєпис неволі Соломона як раба, а його оповіді про жіночі долі рабинь - свідчення того як у матерів назавжди відбирали дітей з детальними описами останніх моментів перебування їх разом, їхніх благань та неминучості розлуки просто роздирали душу. Чорна жінка до скасування рабства для рабовласників вважалася неінакше як станком по виготовленню рабів, тому прив'язуватися матерям до своїх дітей було надто боляче, а любити їх - небезпечно.
Та все ж справжня квінтесенція болі та несправедливості розказана у книзі Тоні Моррісон "Кохана". Геніальність письменниці в умінні передати всю безвихідь і жах рабства беззаперечна. Передати наскільки сильними могли бути почуття матері аби подарувати своїй дитині волю і на що здатна мати, щоби захистити дитину. Моторошні речі, але передані у такій спокійній меланхолійній формі. Лише виникає одне питання, де ж та грань між захистом дитини та заподіянням їй шкоди?
Книга про цінність свободи та вільного людського життя, про те, на що може наважитися людина, щоб не втратити почуття свободи. Тоні Моррісон не виділяє людину за кольором шкіри, вона акцентує увагу на те, що кожна людина непербачувана, як і серед білих, так і серед чорних можна знайти як поганих, так і добрих людей.
Книга однозначно залишає після себе збудженні відчуття та тривалі думки від прочитаного.
Магічний реалізм для мене досить слизький жанр. У тому сенсі, що він завжди кудись вислизає від мене.
Поки що для мене є одна еталонна книга в цьому жанрі - «Дім духів» Ісабель Альєнде.
Книга «Кохана» розповідає історію жінки, яка нині проживає зі своєю донькою. У неї були два сини, але вони її покинули, пішли шукати кращої долі. У жінки була ще одна донька, але вона прожила замало в цьому страшному світі.
Злий дух дитини поселився в домі, і творить погані речі, відлякуючи оточуючих, і не даючи мешканцям покинути дім.
Одному чоловіку вдається приборкати злі сили, витурити їх та самому оселитися в домі, де вже давно не було чоловіка.
Але не довго ця новоспечена сімʼя залишалася в складі трьох людей.
Одного дня біля будинку зʼявляєтья вона - Кохана.
Дивна дівчина, поведінка якої бентежить та приворожує.
Але хто вона така і чому тут зʼявилася?
Книга розповідає тяжку історію чорношкірого населення США, і про ті страшні події, а головне вчинки, на які йшли ці пригноблені люди, не бажаючи своїм дітям такого життя.
Історія дуже відверта, сумна, важка.
Сама ідея книги дуже важлива.
Це якщо говорити про неї обʼєктивно.
Але особисто моя думка - це не моя книга.
Я не проникнулася цією історією.
Перша половина книги мене зацікавила, хоча були моменти, які були занадто вульгарні для мене. Але, переваливши за середину, я мучилася, дочитуючи її.
Вона мені потрапила до рук не в той час, або просто не моє.