Гарна робота, в невідомих деталях розкриває тернистий шлях до перемог хокеїстів з українським корінням у найпопулярнішій хокейній лізі світу, більше п’ятдесяти етнічних українців у різні часи ставали володарями Кубка Стенлі. Це перше грунтовне дослідження внеску українців, яких тоді американці нагородили прізвиськом Юкі, в літопис НХЛ, під символічним гаслом «історія перемог вільних українців».
Разом із суто хокейними моментами в книзі з цікавими подробицями описано, з якими складнощами автор і його команда зіткнулася на всіх етапах створення «Юкі». Шлях від цікавої ідеї до презентації фільму на широкому екрані – це грандіозна подорож, яка згодом стала викликом.
Володя ділиться своїми успіхами та невдачами, особистими переживаннями у пошуках героїв фільму, джерел фінансування та відкриває чимало цікавих моментів у спілкуваннях з героями, головним із яких став неперевершений Вейн Грецкі.
Разом з хокеєм це книга про амбітну мету та подолання складних і одночасно цікавих перешкод для її здійснення. Той саме випадок, коли книга є цікавим і логічним продовженням фільму.
Дякую автору та його команді за чудову роботу.
На свій сором, я не бачила фільм «Юкі». Чула про нього, та коли він був у прокаті, мала складний етап у житті і було не до кінотеатрів і тим більше гокеїстів. Власне де я і де гокей...
Але перше, що я зроблю після прочитання книжки – піду дивитися фільм, який має нереальну історію створення. Володимир вразив мене своєю цілеспрямованістю, щирістю і вірою в те, що робить. Ризикнути почати роботу над таким проєктом без фінансів, на іншому континенті, без достатньої підтримки зможе далеко не кожен. Далеко. Насправді можна окремий фільм знімати про те, як знімався «Юкі» – тут вам і карколомні перипетії, і відмови в останній момент, і дтп, і відчуття "всьо пропало", і усмішки фортуни, і багато -багато любові до того що робиш. І гордості за рідну землю. Так, попри те, що гокеїсти виросли в інших країнах, чули українську мову від бабів/дідів і не знають її, вони з гордістю говорили, що вони українці. Це проймає до сиріт по шкірі.
Врешті, як багато роботи стоїть за цим фільмом вражає. І надихає не зупинятися на своєму шляху.
Щось схоже було і в мене. Прочитав книгу на одному диханні і "пережив" просто суперові емоції.
365 сторінок із задоволенням «проковтнула» на одному диханні, читається надзвичайно легко і невимушено. Поринаючи в текст ви ніби бачите історію створення фільму ЮКІ зсередини, що дозволяє ще більше зрозуміти всю цінність результату, зважаючи на обставини, в яких випало побувати, емоції, які довелося пережити та перешкоди, що потрібно було подолати на шляху до такої амбітної та, часом здавалося б, недосяжної мети.
Кожен рядок книги написаний щиро, емоційно та від душі, з притаманним Вованчику особливим почуттям гумору в сприйнятті цього світу))
Однозначно рекомендую для прочитання всім, хто цікавиться спортом, кого надихають історії успіху українців. Вас обовʼязково мотивує наполегливість автора, його рішучість і впевненість на шляху від повного розчарування до успішного втілення свого задуму в життя!