написано було класно, я пам'ятаю, що досить швидко книгу прочитала, і не в останню чергу через те, що мені підійшов тут стиль, а ще через те, що хотілося дізнатися, що ж буде далі. час я провела норм, але мені не було тут за що зачепитися
Цікаво мені було почитати історію людини, яка вирішила спати цілий рік.
Не всі собі можуть дозволити забити на доросле життя і залягти в сплячку.
Перед нами головна героїня, у якої з однієї сторони усі симптоми депресії, а з іншої - вона зарозуміла особа, яка з висоти і з огидою дивиться на цей світ, і з того як вона себе веде, зрозуміло, що вона вважає, що цей світ її недостойний.
У неї токсичні стосунки як з хлопцем, так і з подругою.
Вона звертається до лікаря, приймає препарати, багато спить.
Книга невелика, але було відчуття, що це якась бездонна яма зарозумілої філософії, яку я не просила.
Це було нудно, нецікаво, зарозуміло, претензійно.
Це той представник літератури, який хоче показати себе чимось більшим, ніж є насправді.
Знаєте, коли спілкуєшся з людиною, яка задере носа і всім своїм єством показує, що ти їй маєш пʼятки цілувати бо вона спустилася зі свого пʼєдисталу щоб дати тобі можливість з нею сконтактувати.
А ти дивишся на все це і думаєш, як взагалі ваші доріжки перетнулися.
От таке було в мене відчуття, коли я читала цю книгу.
Вся книга була нудна і ніяка, а кінець швидкий і несподіваний. Залишає відчуття, що тебе трішки так ошукали.
Ось цей момент, де був включений епізод з 11 вересням - це ж чисто зіграти на емоціях читача. Ну як можна поставити погану оцінку книзі, де згадана ця трагедія? Та запросто.
От такі книги, які намагаються показати з себе щось таке високе і філософське, а по факту така мильна бульбашка, що аж смішно, вбивають мою віру в сучасну літературу.
Я отримала суто негативні емоції від читання книги, тому моя оцінка відповідна.
Якщо вам сподобалася книга, то це прекрасно.
Для мене - мимо.