Есей від провідної української авторки та публіцистки про російсько-українську війну
24 лютого 2022 року українська земля здригнулася від російських ракет. Світ мав би безповоротно змінитися, але чи змінився? Чи побачив він нарешті в Росії те, що українці бачили в ній щонайменше століття?
Деякі українські інтелектуали опинилися в окопах, де борються за свою країну в буквальному сенсі цього слова. Інші пояснюють світові очевидне – що ця війна почалася не в 2022 і не в 2014 році. Серед них Оксана Забужко, яка прилетіла з коротким візитом до Варшави 23 лютого, і таким чином стала «письменницею з валізкою» в день вторгнення. З того дня вона повторює: Росія не може змиритися з українською незалежністю до такої міри, що хоче одного – щоб України не існувало.
Однак «Найдовша подорож» не є чорною книгою. У цьому пристрасному і блискучому есеї Забужко нагадує нам, що «Україна вибрала бути». Вона неодноразово демонструвала це впродовж останніх років. Це рішення не підвладне жодним політикам, ані тим паче жорстоким російським правителям. І якщо «маленька» Україна може відмовитися грати за правилами сировинної імперії, що руйнує планету, то, можливо, є надія на більші, цивілізаційні зміни?
Чому варто прочитати книжку «Найдовша подорож»?
- Есей спершу був написаний для західного читача, але став бестселером і на українському ринку.
- Авторка розглядає витоки російсько-української війни у двох часових вимірах — тридцятилітньому і трьохсотлітньому.
- Пояснює чому Росія напала на Україну і чому це стане кінцем імперії.
Про авторку:
Оксана Забужко — українська письменниця, авторка двадцяти книжок різних жанрів (поезія, проза, есеїстика, критичні студії), літературознавиця, філософиня, публіцистка, громадська діячка. Випускниця філософського факультету та аспірантури з естетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України. На початку 1990-х років викладала україністику в США (Гарвардський, Пенсільванський, Пітсбурзький університети). Твори Оксани Забужко перекладено у понад двадцяти країнах світу, екранізовано, інсценовано, покладено на музику. Лауреатка численних престижних премій і нагород, зокрема премії Центральної і Східної Європи Ангелус за найкращий роман року, виданий польською мовою («Музей покинутих секретів», 2013) та Книга року BBC. Есеїстика — 2020.