Історія починається з взаємного потягу між героями. Але якщо копнути глибше, тут стільки суперечливих моментів, що місцями це більше нагадує хаос почуттів і внутрішніх конфліктів.
Звісно, книга буквально "палає" від кількості гарячих сцен, і ця пристрасть місцями справді зашкалює. Однак з кожною сторінкою ставало все важче ігнорувати, що їхні стосунки більше шкодять, ніж зцілюють. Майлз використовує Тейт, щоб впоратися зі своїми проблемами. За стилем книга нагадала мені "Спогади про нього", але це, напевно, найбільш суперечлива історія від Коллін Гувер. Чи можна назвати такі стосунки романтичними?
За стилем книга нагадала мені "Спогади про нього", але це, напевно, найбільш суперечлива історія від Коллін Гувер, що я читала.
Окремо варто відзначити оформлення книги. Обкладинка від Анастасії Стефурак виглядає стильно і надзвичайно вдало передає атмосферу твору — вона одразу привертає увагу та налаштовує на глибокий, захопливий сюжет.
— твердо веде він. — І ніколи не очікуй
майбутнього.»
Тейт переїздить жити до свого брата, щоб економити на оренді, бо вона бідна студентка, яка тільки шукає роботу.
А брат працює пілотом, і вдома буває дуже рідко.
Майлз - сусід, друг брата, також пілот.
Перша зустріч Тейт та Майлза була досить конфліктна.
Але цей холодний, завжди незадоволений всім на світі молодий чоловік не виходить Тейт з голови. І вона бачить, що і він в ній зацікавлений, але першого кроку не робить.
Однієї темної ночі, зустрівшись «випадково» «попити водички» на кухні, Тейт пропонує Майлзу стосунки без зобовʼязань. Чисто тілесне задоволення.
Звісно, дівчина сподівається, що з часом вона розтопить холодне серце цієї неприступної скелі, але хлопець відразу дав зрозуміти, що він не готовий до стосунків.
Звісно, нічого хорошого з цього не вийшло.
Я уже читала цю книгу декілька років тому, але мені було цікаво побачити як вона звучить українською, і як я сприйму її зараз.
При першому прочитанні мене вбила сцена зі столом.
Зараз же я уже знала до чого себе готувати.
Я більше зосередилася на інших аспектах історії.
І мені дуже сподобалося - я і сміялася, і плакала. Драматичне минуле головного героя розбиває серце.
Звісно, можна сказати, що Майлзу варто було б звернутися до і не перекладати свої проблеми на Тейт.
Але, камон, якщо всі персонажі книжок будуть ходити на психотерапію, то що ми будемо читати? Книги по психології?