Відгуки і рецензії читачів
19.08.2024
"По кому подзвін" - один із найбільш відомих творів Ернеста Гемінґвея, лауреата Нобелівської премії з літератури. Сам був очевидцем і активним учасником подій Громадянської війни в Іспанії в 1936-1939 рр. Ця книга демонструє його вміння занурювати читача в складні емоційні й моральні конфлікти, характерні для того часу.
Ходять легенди, що Гемінґвей написав найкоротше оповідання. Він вміє вкласти глибокий зміст в кілька слів, і вміє протилежне. Події роману розгортаються протягом трьох днів, але завдяки детальному опису внутрішнього світу героїв і численним роздумам вони розтягуються на понад 600 сторінок. Цей підхід робить сюжет дещо затягнутим, але саме така ретельність дозволяє повністю зануритися в атмосферу іспанської громадянської війни та зрозуміти мотиви і почуття персонажів.
Сюжет роману розгортається навколо Роберта Джордана, американського викладача іспанської мови (його помилково прозвали іngles), який бере участь у війні на стороні республіканців. Його завдання - підірвати міст, щоб сприяти наступу республіканських військ. Це завдання стає важким випробуванням через складні обставини: недовіру всередині партизанського загону, допомогою якого він має заручитись, зради та страх. Поряд із Робертом ключовими персонажами є Марія, молода жінка, яка пережила жахи війни і до якої у Роберта виникають почуття, а також Пабло, лідер партизанського загону.
Але найбільше мене вразив персонаж Пілар - одна з найсильніших і найяскравіших постатей у романі. Пілар – дружина Пабло та фактична очільниця загону, що підтримує бойовий дух своїх товаришів, коли її чоловік втрачає віру в успіх боротьби. Її історія - це розповідь про втрати, любов і незламну волю. Пілар вражає своєю життєстійкістю та глибиною характеру. Її спогади про насильство і смерті, свідком яких вона стала, додають роману реалістичності та емоційної сили.
• "Смерть є лише одна, і вона прийде. Але перш ніж це станеться, ми будемо боротися і продовжувати боротьбу."
Особисто для мене "По кому подзвін" є не лише історією про війну, але й глибоким дослідженням людської природи. Гемінґвей майстерно передає всі відтінки переживань своїх героїв - від страху і болю до любові і надії. Книга змушує замислитися над тим, що війна робить з людьми, як вона змінює їхні долі і цінності. Попри деяку затягнутість сюжету і передбачувану кінцівку, роман залишає сильне враження та несе потужне емоційне навантаження. Це твір, який варто прочитати всім, хто хоче глибше зрозуміти не тільки історичні події, але й саму людську природу.
Ходять легенди, що Гемінґвей написав найкоротше оповідання. Він вміє вкласти глибокий зміст в кілька слів, і вміє протилежне. Події роману розгортаються протягом трьох днів, але завдяки детальному опису внутрішнього світу героїв і численним роздумам вони розтягуються на понад 600 сторінок. Цей підхід робить сюжет дещо затягнутим, але саме така ретельність дозволяє повністю зануритися в атмосферу іспанської громадянської війни та зрозуміти мотиви і почуття персонажів.
Сюжет роману розгортається навколо Роберта Джордана, американського викладача іспанської мови (його помилково прозвали іngles), який бере участь у війні на стороні республіканців. Його завдання - підірвати міст, щоб сприяти наступу республіканських військ. Це завдання стає важким випробуванням через складні обставини: недовіру всередині партизанського загону, допомогою якого він має заручитись, зради та страх. Поряд із Робертом ключовими персонажами є Марія, молода жінка, яка пережила жахи війни і до якої у Роберта виникають почуття, а також Пабло, лідер партизанського загону.
Але найбільше мене вразив персонаж Пілар - одна з найсильніших і найяскравіших постатей у романі. Пілар – дружина Пабло та фактична очільниця загону, що підтримує бойовий дух своїх товаришів, коли її чоловік втрачає віру в успіх боротьби. Її історія - це розповідь про втрати, любов і незламну волю. Пілар вражає своєю життєстійкістю та глибиною характеру. Її спогади про насильство і смерті, свідком яких вона стала, додають роману реалістичності та емоційної сили.
• "Смерть є лише одна, і вона прийде. Але перш ніж це станеться, ми будемо боротися і продовжувати боротьбу."
Особисто для мене "По кому подзвін" є не лише історією про війну, але й глибоким дослідженням людської природи. Гемінґвей майстерно передає всі відтінки переживань своїх героїв - від страху і болю до любові і надії. Книга змушує замислитися над тим, що війна робить з людьми, як вона змінює їхні долі і цінності. Попри деяку затягнутість сюжету і передбачувану кінцівку, роман залишає сильне враження та несе потужне емоційне навантаження. Це твір, який варто прочитати всім, хто хоче глибше зрозуміти не тільки історичні події, але й саму людську природу.