Проблема великої літератури

«Проблема великої літератури» Віктора Петрова, відомого також як В. Домонтович, — збірка есеїв і статей про історію ідей та українське письменство. До неї увійшли праці про Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Григорія Сковороду й ширші питання культури. Видання упорядкував і відкрив передмовою Євгеній Стасіневич.

Які взаємини розглядає праця «Куліш і Шевченко»

Перший текст збірки зосереджено на взаєминах Куліша й Шевченка в 1843–1844 роках. Петров розповідає цю історію за джерелами та звертає увагу на роль Куліша у формуванні публічного образу Шевченка. Окрема стаття «Естетична доктрина Шевченка» ставить питання, як за безпосереднім голосом можна розгледіти власний принцип письма. Обидві праці дають читачеві конкретний матеріал для розмови про те, як формуються уявлення про класиків.

Сковорода й суперечки про велику літературу

До книжки відібрано працю «Г. С. Сковорода. Спроба характеристики», яку за життя Петрова не опублікували. У ній філософ постає в релігійному та інтелектуальному контексті XVIII століття. В есеї «Злидні днів» Петров переходить до дискусії Мистецького Українського Руху й пов’язує питання літературної якості з можливостями книжкового ринку. Збірка є другою в серії «Недочитані тексти», до якої також належить «Кінець однієї леґенди» Юрія Шевельова.

Видання підійде читачам української есеїстики, яким цікаво зіставляти знайомі літературні біографії з окремими джерелами й аргументами. Передмова Стасіневича пояснює, в яких дискусіях Петров формулював свої тези. Почати можна з автора, якого вже читали, а далі простежити, яке місце йому відводить Петров.