0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Приходь без дзвінка

(27 голосів)
Купити
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Приходь без дзвінка»

Для щастя потрібно, щоб хоч хтось пам’ятав твоє ім’я.

Одного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя.

Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос?

Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком,  дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.

Чому варто прочитати книжку «Приходь без дзвінка»?

  • Роман-мандрівка життям, яке розділилось на дві частини: одну, що ховається серед гамірного великого міста, всіяного болісними спогадами та іншого — серед карпатських гірських маршрутів, які пробуджують внутрішню силу і повертають голос.
  • Глибоке й рефлективне усвідомлення зв’язку між, здавалося б, абсолютно незнайомими людьми, яких розділяє вік і відстань, але поєднує саме життя.
  • Карпатські маршрути, назви гір і селищ, описи мальовничих пейзажів спонукатимуть взяти квиток в гори і пройти шляхом головної героїні — повернутись до себе справжнього… Додому.

Про авторку:

Світлана Бєлоусова — українська письменниця, авторка дебютного роману «Приходь без дзвінка». Народилася та виросла в Києві, за освітою балетмейстер-педагог. З 2017 року почала мандрувати Карпатами і вирішила змінити фах, поступово збираючи власні і почуті історії у книгу. Зараз проживає в естонському місті Таллінн.

Цитати:

«Від першої подорожі до останньої я скидала якийсь баласт на землю. І підіймалася на вершини, щоб хоча б там торкнутися щастя, поки ніхто не бачить, поки ніхто не турбує, не псує миті одкровення й оголення перед світом, який сприймає тебе, як комаху, коли ти — хитка й тендітна — кидаєш йому виклик.

“Але я тебе чую, все має бути добре”, — шепоче натомість».

 

Якщо постійно бути зануреним у себе, легко не помітити, як навколо змінюється світ, а ти заклякла на одному місці, бо зараз добре звідси нікуди не йти. Бо ти тільки-но спіймала за хвіст відчуття, внутрішні вібрації і стани, які ніяк не могла відшукати. Ти постійно бігла, заглядала в усі можливі кімнати, зачиняючи двері, одразу відчиняла інші, забувала ключі, губилася між кількістю замків і щілин. Аж раптом виявилося, що тобі не потрібно бути одночасно всюди. Виявилося, можна лишитися поміж і спостерігати, як змінюються природні цикли. Як змінюєшся ти навіть тоді, коли нічого не робиш навмисне.

 

Ми мовчали, аж поки від ноші на плечах не забракне повітря. Аж поки не почне згинатися спина. І тільки коли пригорить на плиті, емоції наберуть шалених обертів і перетворяться на спалах, до якого ніхто не буде готовий. Аби визначити межу, потрібно прицюлюватися поглядом і помічати дрібниці: різкий рух, стомлений видих чи підозріла тиша. І чим раніше ти це помітиш, тим краще особисто тобі. Бо коли тільки все починається складатися цегла до цели, ще можна оминути біди.

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Кількість сторінок 224 (м'яка обкладинка)
ISBN ISBN 978-617-8362-05-8 (паперове видання) ISBN 978-617-8362-06-5 (електронне видання) ISBN 978-617-8362-07-2 (аудіокнига)
Теми художня література
Розміри 145х215 мм
Автор(ка) Світлана Бєлоусова
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Надія 22.10.2024
У поїзді "Рахів-Київ" їде дівчина Яна, яка тікала на декілька днів від міського шуму і метушні. У вагоні вона знайомиться з дідусем Василем, з яким одразу знаходить спільну мову. Уже в кінці поїздки дідусь щиро запрошує її в гості, коли та наступного разу буде у Рахові. І Яна таки приймає пропозицію.
Мабуть, це має дивний вигляд, їхати в гості до людини, яку бачила всього один раз в житті. Але Яна таки знаходить Василя Васильовича і в них зав'язується дружба.

В книжці переплетені дві історії. Перша - це історія про нелегке дитинство і доросле життя Яни. Батько, який жорстоко поводився з рідними дітьми; мати, яка на все закривала очі; брати, які не змогли знайти своє місце в житті. Все це дуже вплинуло на те, якою дівчина виросла. Дуже важко приходиться в житті, якщо в тебе немає підтримки і розуміння від сім'ї. Єдиною розрадою була бабуся, до якої Яна згодом втекла.

Друга історія - це про життя Василя Васильовича. Про те, як він познайомився з своєю дружиною, про життя його дітей і внуків, про маленькі радості і велику печаль. А також про затишне місто Рахів, в яке він переїхав жити після весілля.

Отож подорожі Яни в гори чергуються з її поїздками назад в Київ. І в проміжку між цими подорожами, вона розповідає про своє життя, свої страхи і думки. А потім заїжджає в гості до Василя Васильовича і слухає цікаві історії минулого.

Ця легка невимушена розповідь точно не залишить вас байдужими. Бо ж хіба може не зачепити історія чийогось життя, якщо нею діляться саме з вами. І взагалі дуже цінно, якщо є хтось, хто готовий слухати історію про ваше життя.
Олена 24.09.2024
Я здається зрозуміла, що майже усі книги сучасних українських авторів, які випускає видавництво Лабораторія, мені подобаються і відгукуються.

«Приходь без дзвінка» - це дуже сумна історія, яку навряд чи вийде прочитати швидко… Бо хочеться після кожного розділу зупинитися і на хвилинку задуматись, щось згадати…

Я особисто думала про свою бабусю, яка живе одна і не може виходити на вулицю, бо вже важко (живе на 3 поверху без ліфта)… Часто у буденних справах я забуваю їй подзвонити… Могла б частіше приходити в гості провідати…

А на такі думки мене наштовхнула історія Василя Васильовича - дідуся, якого хотіла б мати головна героїня Яна… Тому знайомлячись випадково з ним у поїзді, дуже з ним зближається… І тим часом ділиться і своєю непростою життєвою історією… Про випадок у тюрмі досі не можу забути…

Якщо не боїтеся плакати, то читайте!

Відгукнеться тим, хто любить гори, бо тут вони займають особливе місце в оповіді…

Звісно рекомендую!
Микола 22.06.2024
Це Любов! Рекомендую
Діана 08.05.2024
Важко оцінювати книжку, коли історія справжня. Коли ловиш себе на тому, що дуже чітко чуєш голос авторки, вже знайомої за її блогом в інстаграмі та на ютюбі. Я б назвала цю історію сповіддю. Меланхолійною і, може, дещо понурою. Нехай вас не оманює яскрава обкладинка, адже за нею ховається біль від травми та втрати. Так, тут є зелені, яскраві гори, але будьте обачними, адже навіть там, в осерді Карпат, на вас може чатувати небезпека. Буде це небезпечний підйом по схилу, досі вкритому снігом, чи якісь підозрілі молодики на мотоциклах, хтозна. Але ще ви знайдете спокій. Знайдете теплих людей, які запрошуватимуть вас у гості вже після кількох хвилин розмов у вагоні потяга Рахів-Київ. Знайдете споріднену душу. А ще відчуєте нестримний потяг обійняти бабусю. Або дідуся. Або обох одразу, а потім помчати до тих, по іншій лінії, щоб впасти в обійми й до них.
Це книга для тих, хто дивиться на мандрівку як на спробу відшукати власний голос у цьому безмірному світі. Для тих, кому важливіший шлях, аніж кінцева точка.
Чи було це абсолютно моє? Ні.
Але я певна, що чимало людей запам'ятає цю книгу і знайде в ній щось для себе.
Лець Оксана 30.04.2024
В поїзді із Рахова Яна знайомиться із Василем Васильовичем і здається, ця зустріч мала відбутись. Адже після тієї розмови, коли вони розповіли один одному свої історії, щось колюче і болюче всередині дівчини ховає кігті і починає гоїтись.

Яна ще не раз поїде в гори, але ці постійні мандрівки – не від хорошого життя. Це спроба втечі і пошук себе. Це не буде легенька прогулянка, це важке й болюче повернення до травмованої дитини і пошук відповідей на питання: що я зробила не так? Чому досі відчуваєш сором? Як перестати маліти перед рідними і відстоювати себе?

Історія Яни поступово розгортається перед нами і це лютий треш, мушу визнати. От просто неможливо не співпереживати і не плакати її сльозами. Бажання розповісти її таке сильне, що іноді жертвується сюжетністю і технічністю, але воно того варте.

«Я заплуталася настільки, що вже не знала, чого боятися дужче: що одного разу випалю усе вголос, чи того, що всі махнуть на це рукою і скажуть: «Це такі дрібниці – й навіщо було роздувати такого слона?». А той слон – заввишки з багатоповерхівку».


Ця книга дуже співпала із моїм настроєм. Вона – про різницю поколінь і схожість цінностей, про втрати, травми і те, що зцілює. Про любов і випробування.

При розмові про цю книгу не можу не згадати ще й «Там, де заходить сонце», «Весілля Настусі», «Толіків». Не для порівняння, ні. А тому, що бачу, як у нас з’явилась ціла ґенерація авторів і авторок, що пишуть прості людські, щемкі, теплі, а головне – хороші тексти! І велика подяка видавництву «Лабораторія», що взялись підтримувати і видавати нові імена. Ще й у співпраці з такими крутими ілюстраторками, адже обкладинка Марії Кіянович прекрасно передає атмосферу книги: енергійні штрихи, соковиті кольори і оригінальний сюжет.
А присвята книги – перше, що розбиває серце.
Тимощук Тетяна 20.04.2024
Ця історія розтрощила моє серце на дрібні друзки.
Бо коли почала її читати, очікувала теплої ностальгічної розповіді з флером подорожей залізницею.

Натомість головна героїня взяла мене за руку і повела в гори, там поступово відкривала свою душу.
Повільно й шокуюче.
Тоді вже ми разом шукали сили, сенси та самих себе.

Ця історія про людей, справжніх, добрих і злих, таких як є.
Вона про любов і тепло.
Про страх і нерозуміння.
Про те, що говорити важливо і ще важливіше чути.

Вона така глибока! Така жива! Така справжня!

Шалено рекомендую цю неймовірно емоційну подорож.

Можливо, вона нагадає ваш захват від першої вершини, чи неочікувано відверту розмову з незнайомцем з потяга. Чи відгукнеться сум за рідними через відстань. А може розблокує спогади, які хотілось би забути.
Ця книга тепла попри всі тригерні точки. І що точно, то це те, що байдужим вона не лишить нікого.
Анастасія 01.04.2024
Під непримітною обкладинкою така важка, але повчальна та цікава історія, що я прям не знаю з чого почати відгук. Почну з опису мабуть. Історія про дівчину, яка пережила дуже багато потрясінь, як на мене. Спочатку два неблагополучні брати, сім’я, що ніколи не підтримувала і не любила, потім невдалі стосунки, пошук себе, пошук друзів, пошук місця, де буде дім, і врешті-решт бажання втікти від усього світу, спочатку в Китай, потім в гори і так далі. І ось їдучи в потязі з другом у відпустку в гори, їм компаньйоном стає дідусь, який «сонячний, як його жовта футболка», цей дідусь за кілька годин дороги так припадає їй до душі, що врешті-решт стає другом до кінця його життя, порадником, та наче її дідусем. Так щемко описані події, так важко переживати весь біль дівчини, обдумувати і порівнювати з власним, розумієш, що твої нібито проблеми в житті, то взагалі просто смішно. Я буду відверта, плакала через кожні 10 сторінок, чи то від того на скільки мило, чи то від того як важко і боляче, чи то від радості. Я дуже рекомендую цю книжку і я дуже рада, що вона сталась на моєму книжковому шляху, я її запам’ятаю.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*