Вона і до цього вже почала змінювати своє життя - перестала пити, виплатила 30000 доларів боргу і почала вести більш здоровий образ життя. Про це вона писала в своєму блозі.
Вона вирішила, що хоче купувати лише ті речі, які їй потрібні і не вестися на акції і не робити імпульсивні покупки.
Вона вирішила, що протягом року не буде купляти нові одяг, взуття, прикраси, книжки, журнали, техніку, декор. Вона могла купляти лише необхідне - продукти, засоби гігієни і пальне для машини. Також були речі іх “затвердженого списку покупок” - те, що вона планувала купити. Також можно було купляти речі на заміну, якщо щось зламається чи зноситься.
Також вона почала позбуватися непотрібних речей, які лежали і неї вдома (хоча це могло б здатися дивним, адже вона планувала нічого не купляти рік). Вона позбулася непотрібних книг, офісного одягу, який вона вже не одягала, сувеніри, канцелярії, косметика, речей для незакінчені проектів-хобі. Вона вирішила відстежувати, скількох речей вона позбувалася - і побачила, що позбулась свого 50% одягу. Також вона почала записувати ті речі, які залишала, і побачила всього у неї насправді є. Деякі непотрібні речі вона продала.
Вона почала аналізувати, що спонукає її до імпульсивних покупок і тепер, щоби боротись з імпульсами, вона нагадувала собі, скількох речей вона вже позбулась і скільки речей у неї вже є. Вона не вважала себе шопоголіком, але часто робила покупки, щоб покращити настрій чи для самозаспокоєння. Вона відписалась від листів і сторінок в соцемережах, які провокують її робити покупки.
Книга не тільки про "ідеальну" людину, яка один раз вирішила не купляти нічого, і потім цього рішення притримувалась. Тут багато про злети і падіння, про особисте життя авторки, про її сімю і романтичні стосунки, про роботу (іноді навіть здається, що цих подробиць забагато).
Книга мотивує до розхламлення та до більш усвідомленого витрачання грошей