Сила жалю. Як погляд назад рухає нас вперед

Усі ми про щось шкодуємо. Але це не погано чи добре. Це абсолютно нормальна частина людського буття. Та розуміння того, як працює жаль, може допомогти нам приймати кращі рішення, наповнитися енергією і додати своєму життю глибокого сенсу.

Опираючись на дослідження в галузі соціальної психології, неврології та біології, Деніел Пінк доводить, що неможливо ні про що не шкодувати. У книжці він використовує найбільшу статистичну вибірку ставлення американців до жалю, яку коли-небудь проводили, а також власне Всесвітнє дослідження жалю, у якому взяло участь 15 000 людей у 105 країнах.

Наповнена справжніми історіями людей, структурована і доступно написана, книжка «Сила жалю» змусить вас подивитися на жаль як на щось, що не просто додає нам людяності, але й робить кращими. Та найголовніше — показує, як оглядаючись назад, ми можемо рухатися вперед.

Чому варто прочитати книжку «Сила жалю»?

• Відкриває абсолютно новий погляд на жаль і доводить, що це емоція, яку ми досі трактували неправильно. Подає практичні висновки, які реабілітують жаль як позитивну силу.
• Класифікує жалі, які ми відчуваємо, на чотири види — фундаментальні, моральні, жалі про брак сміливості і жалі за стосунками. Таким чином не тільки спрощує розуміння цієї емоції, а й демонструє, у якому напрямку нам рухатися, щоб змінити своє життя на краще.
• Допомагає переосмислити актуальний стан і дає чіткий інструментарій для того, щоб уникати помилок минулого і користуватися можливостями, які життя дає уже сьогодні.

Про Деніела Пінка

Деніел Пінк — американський письменник, автор семи книжок, найновіша з яких — «Сила жалю». Його книги розходилися мільйонними тиражами по всьому світу, були перекладені сорока двома мовами та отримали численні нагороди.

Цитати з книжки

Про контрфактичне мислення:

Наша здатність подумки мандрувати в часі й викликати в уяві події та їхні наслідки, яких ніколи не було, — уможливлює те, що логіки називають «контрфактичним мисленням». Розділіть прикметник надвоє — і його смисл стане очевидним. Ми можемо вигадувати події, які суперечать реальним фактам. «Контрфактуали — це яскравий приклад уяви та креативності, які стоять на перетині мислення та почуттів», — вважають Ніл Роуз із Північно-Західного університету та Кай Епстюд з Університету Гронінге-на, два провідних дослідники цієї теми. Саме контрфактуали дають нам змогу уявити, що могло би бути.

Про приховування негативних емоцій:

Утаювання негативу у вашому емоційному підвалі лише відкладає ту мить, коли вам доведеться відчинити двері й зіткнутися з усім тим безладдям, яке накопичили в собі. Як пише один терапевт, блоковані емоції можуть навіть призвести до «проблем із фізичним здоров’ям, як-от до хвороб серця, захворювань кишечника, головного болю, безсоння й аутоімунних розладів». Від приховування негативні емоції не розсіюються, а тільки посилюються. Вони просочуються назовні й забруднюють ґрунт, з якого ми черпаємо свої життєві сили.

Про базові жалі:

Щоб виявити базові жалі в собі чи в інших, прислухайтеся до слова «забагато» — байдуже, стосується воно споживання алкоголю, гри у відеоігри, перегляду телевізора, витрачання грошей чи будь-яких інших дій, миттєва спокуса яких перевищує їхню довгострокову цінність. Потім спробуйте розчути слово «замало» — байдуже, стосується воно навчання у школі, заощадження, заняття спортом, гри на музичному інструменті чи будь-якого іншого заняття, що вимагає постійної відданості. Наприклад, одне дослідження серед студентів-спортсменів показало, що найбільше вони шкодують про те, що забагато їдять та замало сплять і тренуються.