Таборові діти
Про книжку «Таборові діти»
Реальні свідчення, від яких волосся стає дибки
Під час своєї роботи над книжкою «Моя УПА» Любов Загоровська довела своє вміння працювати зі складними історичними темами й написала іншу книжку дотичного спрямування.
На жаль, свідків радянських злочинів із кожним роком стає все менше і менше, тож основною метою цієї книжки є фіксація спогадів, які вкотре підтверджують нелюдяність тієї влади. На цей раз тема є особливо болючою, адже стосується дітей.
«Таборові діти» – це свідчення реальних очевидців, котрі на момент скоєння злочинів проти них були всього-на-всього дітьми, яких радянська влада проголосила «ворогами народу». І це їхні щемкі історії про те, як під дулами пістолетів їх забирали з дому, як вони перебували у тюрмах й як у холодних товарних вагонах їх переправляли до сибіру…
Чому варто прочитати книжку «Таборові діти»?
- Збірка спогадів, в якій зібрані свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій від радянської каральної системи.
- Важлива фіксація злочинів радянського союзу від авторки надзвичайно важливого бестселеру «Моя УПА», вчинених проти дітей, яка також розвінчує міф про «адін народ».
- Дослідження, в якому тодішні діти-свідки діляться особистими спогадами й розповідають, яким же було їхнє «таборове» дитинство.
Про авторку:
Любов Загоровська – письменниця, поетеса та журналістка з Івано-Франківська. Авторка поетичної книги «Назустріч вітру», яка була відзначена міською літературною премією ім. І. Франка, роману «Коли були ми…», збірки оповідань «На їхніх маленьких плечах…», яка була відзначена літературно-мистецькою премією ім. Олени Пчілки.