Відгуки і рецензії читачів
29.12.2024
Неочікувано. Для мене було захопливо. Не могла відірватися, поки за два дні книгу не прочитала.
Виявляється книгу написала не тільки лікар проктолог, а ще й класний автор.
Бо вона вміє тримати читача біля книги.
Принаймні мене тримала.
Книга про лікарняні будні лікаря проктолога Анастасії Володимирівни Пристая.
В книзі лікар розповідає про те яка не легка дорога лікаря.
Бо вивчатися на лікаря, це тільки початок справи. А от втриматися на цій посаді дуже тяжко. Та і сама дорога до лікування не дуже то і легка. Бо щоб стати лікарем треба шість років бути на побігеньках у інших лікарів. І якщо ти витримаєш ці шість років, то з тебе може і вийти гарний лікар.
Анастасія же вибила своє місце.
І стала досить гарним спеціалістом, до якої пацієнти записувалися в чергу.
Тут вона розповідає про різні випадки зі своєї лікарської кар'єри.
І досить цікаві випадки.
З деяких випадків я навіть сміялась, бо ж до чого тільки не додумаються люди, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби.
А були й такі історії від яких я навіть плакала. Бо ж не всі пацієнти які потрапляють до лікарів виживають.
Як то кажуть лікарі не Боги
Виявляється книгу написала не тільки лікар проктолог, а ще й класний автор.
Бо вона вміє тримати читача біля книги.
Принаймні мене тримала.
Книга про лікарняні будні лікаря проктолога Анастасії Володимирівни Пристая.
В книзі лікар розповідає про те яка не легка дорога лікаря.
Бо вивчатися на лікаря, це тільки початок справи. А от втриматися на цій посаді дуже тяжко. Та і сама дорога до лікування не дуже то і легка. Бо щоб стати лікарем треба шість років бути на побігеньках у інших лікарів. І якщо ти витримаєш ці шість років, то з тебе може і вийти гарний лікар.
Анастасія же вибила своє місце.
І стала досить гарним спеціалістом, до якої пацієнти записувалися в чергу.
Тут вона розповідає про різні випадки зі своєї лікарської кар'єри.
І досить цікаві випадки.
З деяких випадків я навіть сміялась, бо ж до чого тільки не додумаються люди, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби.
А були й такі історії від яких я навіть плакала. Бо ж не всі пацієнти які потрапляють до лікарів виживають.
Як то кажуть лікарі не Боги