Відгуки і рецензії читачів
02.02.2026
«Цитадель» Арчибальд Дж. Кронін
Видавництво Апріорі
Гостросоціальний роман у жанрі класичний реалізм написаний лікарем про лікаря. Це історія про амбіції, принципи, медичні реформи та моральні цінності, що стала надбанням світової літератури.
Ендрю Менсон- молодий талановитий лікар, ідеаліст з високими вимогами як щодо себе так і до свого оточення. Його призначають на посаду помічника лікаря у маленьке шахтарське містечко. Тут він зустрічається із жорстокою реальністю - мізерна платня, антисанітарія, страшні умови праці, застарілі медичні знання та забобонність містян. Головний герой, як Дон Кіхот, бореться із власними вітряками - намагається внести зміни у систему лікування та втілити задум - дослідити легеневі хвороби працівників аби покращити їх стан здоров’я та створити основу страхування та підтримки державою.
Впродовж наступних років йому доведеться зіткнутися не лише із власними сумнівами але і з зовнішніми обставинами- корупцією, лінощами, заздрістю, бюрократією та страхом перед незвіданим. У нього будуть справжні друзі та вороги, підтримка коханої жінки та перепони від колег та комітетів.
Даний твір про моральний вибір, людяність, класову нерівність, професійне покликання, етику та торування власного шляху.
Це моє перше знайомство з творчістю легендарного письменника, знавця людської природи та майстра емоційної прози і я у суцільному захваті! Глибокий психологізм, актуальність та тонкий інтелектуальний стиль говорити про просте але важливе підкоряють.
«Я написав у «Цитаделі» все, що відчуваю до медичної професії, її прихованої ненаукової впертості, обману... Жахи та несправедливість, докладно описані в історії, я бачив особисто. Це атака не на окремих осіб, а на всю систему».
Слова самого автора про його роман.
Моя оцінка 9/10
Видавництво Апріорі
Гостросоціальний роман у жанрі класичний реалізм написаний лікарем про лікаря. Це історія про амбіції, принципи, медичні реформи та моральні цінності, що стала надбанням світової літератури.
Ендрю Менсон- молодий талановитий лікар, ідеаліст з високими вимогами як щодо себе так і до свого оточення. Його призначають на посаду помічника лікаря у маленьке шахтарське містечко. Тут він зустрічається із жорстокою реальністю - мізерна платня, антисанітарія, страшні умови праці, застарілі медичні знання та забобонність містян. Головний герой, як Дон Кіхот, бореться із власними вітряками - намагається внести зміни у систему лікування та втілити задум - дослідити легеневі хвороби працівників аби покращити їх стан здоров’я та створити основу страхування та підтримки державою.
Впродовж наступних років йому доведеться зіткнутися не лише із власними сумнівами але і з зовнішніми обставинами- корупцією, лінощами, заздрістю, бюрократією та страхом перед незвіданим. У нього будуть справжні друзі та вороги, підтримка коханої жінки та перепони від колег та комітетів.
Даний твір про моральний вибір, людяність, класову нерівність, професійне покликання, етику та торування власного шляху.
Це моє перше знайомство з творчістю легендарного письменника, знавця людської природи та майстра емоційної прози і я у суцільному захваті! Глибокий психологізм, актуальність та тонкий інтелектуальний стиль говорити про просте але важливе підкоряють.
«Я написав у «Цитаделі» все, що відчуваю до медичної професії, її прихованої ненаукової впертості, обману... Жахи та несправедливість, докладно описані в історії, я бачив особисто. Це атака не на окремих осіб, а на всю систему».
Слова самого автора про його роман.
Моя оцінка 9/10
02.07.2024
Цитадель - Арчибальд Джозеф Кронін. Ця книга написана лікарем про лікаря. То ж оповідь точно є щирою і описує саме ті проблеми які були, та й нині є, в системі охорони здоровя Великобританії та й загалом у світі. Коли юнацький максималізм і жага міняти світ перетворюється на дорослий скептицизм і бажання грошей. Єдиного, що не зрозуміла в книзі - чому коли ти вже зайшов в кола до багатіїв які бажають щоб їх лікували розторопшою і водою бо вони іпохондрики до сьомого коліна - це мучить героя? Він же не психолог в кінці кінців і людям від тих нешкідливих притирок морально легше, а гроші можна було віддавати на благодійність чи на фінансування своїх планів. Або можливо то вже я занадто цинічна для Кроніна. А от як розгортаються події, як вони описані в мене немає жодної претензії. Це дуже "смачна" мова і детально прописані характери. Тут реально віриш всім героям як другорядним так і головним.
Ендрю - тільки закінчив навчання і їде на свою першу роботу помічником лікаря в забите шахтарське село. По збігу обставин він де факто стає лікарем, хоча де юре залишається помічником. Ця обставина вперше виведе на передній план заробіток. Най то і не він ним переймався але саме через гроші він змушений буде покинути цю роботу та шукати іншої.
Ендрю - тільки закінчив навчання і їде на свою першу роботу помічником лікаря в забите шахтарське село. По збігу обставин він де факто стає лікарем, хоча де юре залишається помічником. Ця обставина вперше виведе на передній план заробіток. Най то і не він ним переймався але саме через гроші він змушений буде покинути цю роботу та шукати іншої.
12.04.2024
«Я написав у «Цитаделі» все, що відчуваю про медичну професію, її несправедливість, приховану ненаукову впертість, обман... Жахи та несправедливість, докладно описані в історії, я особисто бачив. Це атака не на окремих осіб, а на систему».
Слова самого автора про його роман. Краще не напишеш.
Ендрю Менсон - молодий лікар, ідеаліст, приїхавши на перше місце праці розуміє, що академічне навчання не дало йому нічого. Практикуючи, він сам обирає свій підхід до роботи та робить висновок, що багато ліків не призначені для лікування, а лікарі здебільшого не оновлюють знання. Його чекає боротьба з колегами, пацієнтами, комітетами, колегіями і зі собою.
Кронін цікаво описує медичну систему Британії початку XX століття, м’яко вводячи читача в курс справи через історії з професійного життя Менсона.
Не обійшлось і без любовної лінії. Ендрю пощастило, адже кохана дружина в усьому його підтримує. Проте, піддавшись спокусі легких заробітків, які, як свідчить його досвід, можливо отримати лише порушуючи медичну етику, він переступає через свої професійні та людські принципи. Здається, у нього простий вибір: або ти заможний шанований доктор, що дурить пацієнтів, або ти скромний чесний лікар, який не призначає зайвого, чим справді спантеличує оточуючих.
Де ж цитадель у романі? Мабуть, це британська медична система тих років. Міцна, непробивна, яка захищає свої застарілі методи організації роботи. Щоб щось змінити потрібно брати її приступом.
Роман цікавий, повний подій. Однак мене хвилюють жіночі образи у Кроніна. Тут або бідна поступлива страждальниця, якою легко маніпулювати, або заможна вітряна хижачка.
Слова самого автора про його роман. Краще не напишеш.
Ендрю Менсон - молодий лікар, ідеаліст, приїхавши на перше місце праці розуміє, що академічне навчання не дало йому нічого. Практикуючи, він сам обирає свій підхід до роботи та робить висновок, що багато ліків не призначені для лікування, а лікарі здебільшого не оновлюють знання. Його чекає боротьба з колегами, пацієнтами, комітетами, колегіями і зі собою.
Кронін цікаво описує медичну систему Британії початку XX століття, м’яко вводячи читача в курс справи через історії з професійного життя Менсона.
Не обійшлось і без любовної лінії. Ендрю пощастило, адже кохана дружина в усьому його підтримує. Проте, піддавшись спокусі легких заробітків, які, як свідчить його досвід, можливо отримати лише порушуючи медичну етику, він переступає через свої професійні та людські принципи. Здається, у нього простий вибір: або ти заможний шанований доктор, що дурить пацієнтів, або ти скромний чесний лікар, який не призначає зайвого, чим справді спантеличує оточуючих.
Де ж цитадель у романі? Мабуть, це британська медична система тих років. Міцна, непробивна, яка захищає свої застарілі методи організації роботи. Щоб щось змінити потрібно брати її приступом.
Роман цікавий, повний подій. Однак мене хвилюють жіночі образи у Кроніна. Тут або бідна поступлива страждальниця, якою легко маніпулювати, або заможна вітряна хижачка.
09.04.2024
Ще одна книга з добірки майстра слова Арчибальда Кроніна.
Ця історія — про лікаря Ендрю і, власне, про всю лікарську систему Англії, зі всіма її бюрократичними проблемами.
Ендрю закінчив університет і прагне тільки одного — лікувати! Рятувати життя, досліджувати нове, користуватися (як ми це зараз називаємо) доказовою медициною. Але стикається з проблемами системи — старші лікарі змушують ділитися своїми прибутками, багатьом пацієнтам виписують ліки не тому, що вони хворі, а просто щоб заробити. Він, зі своїм юнацьким запалом, намагається це змінити. Побачимо, хто кого — він систему чи вона його?
Також Ендрю зустрічає Кристін, молоду вчительку. Тож тут побачимо ще й лінію кохання.
Що ж до моїх вражень — мабуть, ця книга сподобалася мені менше інших творів автора. Якщо зазвичай його романи я оцінювала в 9-10 балів (з 10), то тут десь 7-8. Хороший роман, але для мене точно не найкращий.
Мені було малувато мерзотних, неприємних персонажів. Мало страждань, болю. Вони є, але я вже звикла, що в автора такого зазвичай більше.
Це гарна історія про медицину. Було декілька сцен саме медичних. Тож якщо ви таке не любите, майте на увазі. Хоча вони не криваві й не надто неприємні.
Для мене це була книга про внутрішні зміни, про компроміси з власною совістю, про боротьбу з системою.
Ця історія — про лікаря Ендрю і, власне, про всю лікарську систему Англії, зі всіма її бюрократичними проблемами.
Ендрю закінчив університет і прагне тільки одного — лікувати! Рятувати життя, досліджувати нове, користуватися (як ми це зараз називаємо) доказовою медициною. Але стикається з проблемами системи — старші лікарі змушують ділитися своїми прибутками, багатьом пацієнтам виписують ліки не тому, що вони хворі, а просто щоб заробити. Він, зі своїм юнацьким запалом, намагається це змінити. Побачимо, хто кого — він систему чи вона його?
Також Ендрю зустрічає Кристін, молоду вчительку. Тож тут побачимо ще й лінію кохання.
Що ж до моїх вражень — мабуть, ця книга сподобалася мені менше інших творів автора. Якщо зазвичай його романи я оцінювала в 9-10 балів (з 10), то тут десь 7-8. Хороший роман, але для мене точно не найкращий.
Мені було малувато мерзотних, неприємних персонажів. Мало страждань, болю. Вони є, але я вже звикла, що в автора такого зазвичай більше.
Це гарна історія про медицину. Було декілька сцен саме медичних. Тож якщо ви таке не любите, майте на увазі. Хоча вони не криваві й не надто неприємні.
Для мене це була книга про внутрішні зміни, про компроміси з власною совістю, про боротьбу з системою.