Апріорі

Як виникло видавництво «Апріорі»

У 2003 році вийшли «Елегії Львова» Юрія Николишина, перша книжка видавництва, яке він заснував. Николишин поєднував письменницьку роботу з фотографією, тож початок видавничої історії був пов’язаний зі спостереженням за містом, його архітектурою та пам’яттю. Львів і Карпати залишилися в каталозі, а коло тем розширилося завдяки працям краєзнавців, мистецтвознавців та етнографів. Так поруч з альбомами про окремі міста з’явилися видання про народний одяг, писанкарство й творчість художників.

Характер раннього каталогу добре передає книжка «Соломія Крушельницька. Міста і слава» Галини Тихобаєвої та Ірини Криворучки. Видання про українську оперну співачку здобуло гран-прі львівського Форуму видавців 2010 року. Інший напрям цієї роботи представляють «Українські народні головні убори» Галини Стельмащук. В одному випадку читач простежує біографію мисткині та географію її кар’єри, в іншому бачить, скільки регіональних відмінностей стоїть за уявленням про традиційне вбрання.

Від місцевої історії до української прози

У 2012 році видавець започаткував серію «Апріорі — дітям». Її теми простягнулися від Львова і козацтва до Шевченка, Лесі Українки та Сковороди. Це був спосіб перенести частину культурного репертуару в книжки для молодшої аудиторії, із якою можна почати розмову з міста, конкретної постаті чи історії. У 2016 році видавництво почало випускати літературно-мистецький часопис «Дзвін» і разом із львівською організацією НСПУ заснувало конкурс рукописів прози «Крилатий Лев». За цими проєктами стояли різні редакційні завдання, від продовження традиції журналу до пошуку нових прозових текстів.

У дорослому каталозі українську класику представляють, зокрема, «Тигролови» Івана Багряного. У центрі роману Григорій Многогрішний, який тікає з поїзда, що везе в’язнів на заслання. Пригодницька оповідь про виживання в тайзі дає зрозумілий вхід у тему радянських репресій і підійде читачам, яким легше почати з напруженого сюжету, а далі розбирати історичне тло.

Книжки «Апріорі» від античного епосу до фентезі

У перекладній частині каталогу можна порівняти твори, які вимагають різного темпу читання. «Одіссея» Гомера в перекладі Петра Ніщинського розгортається окремими пригодами на шляху героя до Ітаки. До поеми можна звернутися за історіями про циклопа й сирен або читати її послідовно, звертаючи увагу на те, як оповідь повертається до мотиву дому. Поруч із епосом у каталозі є антична філософія. Платонова «Держава» пропонує читання за питаннями й аргументами, а «Моральні листи до Луцилія» Сенеки можна відкривати окремими листами.

«Крапля скверни» Роберта Джексона Беннетта підходить читачам, які люблять одночасно стежити за доказами й розбиратися в правилах вигаданого світу. Це друга книжка циклу «Тіні левіафана», тож для першої зустрічі з детективами цієї серії краще знайти початковий том. Тим, хто віддає перевагу історичним загадкам без вигаданого світу, варто переглянути окремий детективний напрям видавництва. У Лабораторії можна зіставити доступні видання за жанром і перевірити в картці, де йдеться про окремий роман, а де про продовження.