Читаючи роман мої думки коливалися від "що за дурня" до "які вони лапочки" і в цілому книга залишила позитивні враження, хоча були і суттєві недоліки.
Красунчик Зі і надзвичайно мила Ві не можуть опиратися почуттям і поступово закохуються один в одного, хоча ризикують мати від цього проблеми. Пристрасть, яка вирує навколо них, просто шалена .
Стіві - одна з найкращих книжкових героїнь. Мила, добра, чуйна, гарна, розумна. Її волонтерська робота в притулку для дорослих собак розчулює.В книзі приділяють велику увагу благодійності та допомозі іншим.
Зандерс і Ві мають психологічні проблеми пов'язані з дитинством, вони визнають їх, працюють над їх вирішенням та змінюються протягом книги.
Але були недоліки, які дратували і псували загальне враження.
- Величезний обсяг книги, 640 стр, я просто втомилася її читати.
- Повтори деяких фраз, дій, описів, які можна було пропустити.
- Підвищена концентрація на психологічних травмах дитинства.
- Постійне повторювання про недосконалість тіла Стіві і її неохайність та описи шикарного одяга Зі і його золотих прикрас величезних розмірів.
- Закочування очей майже на кожній сторінці.
Але якщо ви шукаєте палкий роман, з гарячими сценами на спортивну тематику, з гг, які вміють і хочуть вирішувати свої проблеми, то сміливо беріться до прочитання книги.
А ще в книзі такий класний фінал, я була дуже щаслива, що саме так завершилася ця історія .
Троп поганого хлопця, ненависть до кохання, психологічні проблеми у героїв, колишній та собака. Стіві мені сподобалась своєю простотою, неідеальною фігурою моделі та й не святоша, як часто в ромкомах.
Еван такий собі мачо, що готовий зі всіми переспати та в глубині душі був іншим.
Герої доволі цікаві, а їхні веселі книпи та підначування піднімали настрій. Дуже імпонували додаткові герої: Меддісон, Раян, Інді, Елла. Чудово що в наступних частинах про них буде більше написано. Особливо чекала частину про Раяна, його історія буде в другій книзі.
Взагалі в книзі піднімались питання тривожних розладів, безпричинного гніву та сприйняття себе. Але особливо біль завдають батьки, навіть якщо вони не погані та їхні слова і вчинки викликають емоційну біль у житті. Історія виявилась цікавою, хоч трохи забагато сторінок, мені не було нудно.
Я багато чула про її книги та планувала придбати «Вище неба» на фестивалі. Коли в моїх руках опинилася перша частина «Міста вітрів», книгарка одразу порадила купити й наступні — поки є в наявності.
– А якщо мені не сподобається? – запитала я.
Книгарка усміхнулася й відповіла:
– Вам? Повірте, сподобається.
Я не схильна довіряти людям, але, здається, для працівників книгарень і видавництв варто зробити виняток. З фестивалю я повернулася лише з першою частиною. І вже в потязі пошкодувала, що не послухала її пораду.
Книги Ліз Томфорд наразі посідають місце серед моїх фаворитів.
«Вище неба» — це історія кохання між стюардесою та гравцем хокейної команди. Головна героїня, Стіві, — дівчина з пишними формами, невпевненістю в собі, але великим добрим серцем. Вона — сестра відомого баскетболіста, та водночас носить одяг із секонд-хенду, волонтерить у притулку для собак і має чіткі життєві принципи.
Працюючи з хокейною командою, Стіві знайомиться з харизматичним і гарячим Евансом. Їхня хімія відчутна з перших сторінок. Між ними — справжні іскри.
Разом вони проходять шлях: борються зі страхами, вчаться бути вразливими, відкривати почуття й змінюватись заради кохання.
Це не просто романтична історія. Це приклад того, як будуються здорові стосунки — зі зростанням, компромісами, щирістю. Їхні взаємодії викликають мурахи, а іронічні діалоги — усмішку. Мені важливо бачити розвиток героїв — розуміти, ким вони були, ким стали й як на це вплинуло їхнє кохання.
Сенси, які вкладає Ліз Томфорд, глибокі й близькі багатьом із нас.
Тож запасайтесь хустинками — цей роман захоплює з перших сторінок.
Поціновувачам щасливих історій і green flag чоловіків — рекомендую від душі