Відгуки і рецензії читачів
30.11.2024
Мені сподобалась ця книга, вона невелика і читається буквально за 2-3 години. Написана для підлітків, але меня було доволі цікаво її читати, незважаючи на те, що багато вже знала по цій темі.
Я раніше не знала, що методи психотерапії діляться на директивні і недирективні. Бо раніше тільки чула, що психолог не може давати поради, а, виявляється, в деяких методах, все-таки може, наприклад КПТ - це якраз директивний метод. Також авторка писала про те, що під час групової терапії не можно торкатися фізично один одного, хоча я була на груповій терапії і там можно було, наприклад, обійняти партнера, за його згодою.
Відчувалось, що авторка має великий досвід в темі, особливо в дитячій та сімейній психології. І ділилися прикладами, що батьки приводять дитину, щоб її “виправили”, а потім виявляється, що це батькам самим треба психологічна допомога. Також авторка наголошувала, що психологом може стати тільки людина з вищою психологічною освітою, також та, яка сама проходила (і проходить) особисту терапію, також про те, що кожному психологу потрібен свій психолог.
І також було про те, що психолог у непрофесійному житті - звичайна людина, зі своїми проблемами, але його професіоналізм вимірюється успіхом його клієнтів.
Були цікаві моменти з історії психології (наприклад теорія про те, що Фройд не любив дивитись людям в очі, тому його клієнти лежали на кушетці).
Також було корисно те, що до психолога треба йти з запитом, а не з бажанням “пізнати себе”. Були базові моменти про те, що психолог повинен дотримуватися конфіденційності, і не може підтримувати дружніх відносин з клієнтом поза межами кабінету.
Я раніше не знала, що методи психотерапії діляться на директивні і недирективні. Бо раніше тільки чула, що психолог не може давати поради, а, виявляється, в деяких методах, все-таки може, наприклад КПТ - це якраз директивний метод. Також авторка писала про те, що під час групової терапії не можно торкатися фізично один одного, хоча я була на груповій терапії і там можно було, наприклад, обійняти партнера, за його згодою.
Відчувалось, що авторка має великий досвід в темі, особливо в дитячій та сімейній психології. І ділилися прикладами, що батьки приводять дитину, щоб її “виправили”, а потім виявляється, що це батькам самим треба психологічна допомога. Також авторка наголошувала, що психологом може стати тільки людина з вищою психологічною освітою, також та, яка сама проходила (і проходить) особисту терапію, також про те, що кожному психологу потрібен свій психолог.
І також було про те, що психолог у непрофесійному житті - звичайна людина, зі своїми проблемами, але його професіоналізм вимірюється успіхом його клієнтів.
Були цікаві моменти з історії психології (наприклад теорія про те, що Фройд не любив дивитись людям в очі, тому його клієнти лежали на кушетці).
Також було корисно те, що до психолога треба йти з запитом, а не з бажанням “пізнати себе”. Були базові моменти про те, що психолог повинен дотримуватися конфіденційності, і не може підтримувати дружніх відносин з клієнтом поза межами кабінету.