Як любили і вмирали
Про книжку «Як любили і вмирали»
Автобіографічна мозаїка, що занурює в життя Донбасу початку XX століття
Збірка оповідань Лева Скрипника, що зворушує до глибини душі. Вона переносить читача в реалії Донбасу 1920-х років, у світ тяжкої праці, людських трагедій та нестримної жаги до життя. Проза Скрипника — приклад справжньої літературної щирості: проста, жива, експресивна, вона вражає своєю емоційною глибиною та точністю деталей. Автор не вигадує — він розповідає про власне життя: дитинство в шахтарському краї, перші роки на рудниках, безпритульність, голод, фронтові випробування, полон, тюрму. Його оповідання — це не художні фікції, а уривки жорсткої реальності, що лягають на папір як крик пам’яті про покоління, загублене у вирі історії. Кожна історія — окрема драма, яка змушує співпереживати, співчувати, замислюватися над тим, як у нелюдських умовах люди зберігали гідність, любов і прагнення до свободи.
«Як любили і вмирали» — це гострий та щемкий портрет Донбасу — епохи болю, втрат і крихких надій. Скрипник передає голос забутих поколінь шахтарів, демонструє справжню людську силу і водночас — крихкість сердець.
Орфографію та пунктуацію частково подано згідно з правописними нормами сучасної української літературної мови. У книжці збережена загальна авторська стилістика.
Чому варто прочитати книжку «Як любили і вмирали»?
- Збірка оповідань Лева Скрипника, яка переносить читача в реалії Донбасу 1920-х років.
- Різка й емоційна проза, в якій немає жодного зайвого слова.
- Жорстка реалістична проза: автор не приховує жорстокість, але пронизує її внутрішнім світлом і любов’ю до рідної землі.
- Оповідання, що зачіпають за живе: кров, смерть і відчай поєднуються з ніжністю та прагненням додому.
- Жива тканина епохи: через голод, наркоманію, політичні репресії Скрипник відтворює Донбас 20-х — суперечливий, щемкий і мовчазно сильний.
- Автентичний голос сім’ї шахтарів: правдиві історії, які автор відчув на власній шкірі.
Про автора:
Лев Скрипник — український письменник родом із Донеччини. Серед його творів: «Вибух», «Маленька степова рудня», «Двісті п'ятдесят перша верства», «За все», «Будинок примусових праць», «Шурка-Скокар», «Немає праці», «Смертна камера», «Кортояк», «Таке життя», а також романи «БУПР» і «Рудня-Новосмолянка».
«Як любили і вмирали» — автобіографічний портрет Донбасу, написаний серцем
«Як любили і вмирали» — це збірка оповідань українського письменника Лева Скрипника, що ґрунтується на справжньому досвіді життя в шахтарському Донбасі 1920-х років. Це літературне свідчення про реальність, у якій не було місця для вигадки — лише правда, гола і невідступна. Книга переносить читача в добу тяжкої фізичної праці, голоду, безпритульності, репресій, фронтових страждань і тюремного існування.
Кожен текст — як документ часу, що говорить мовою крові, втрат, гідності й невигаслої любові до рідної землі. Придбати цю щиру та емоційну книжку можна у всі книги в онлайн-книгарні Лабораторія. Нагадуємо: безкоштовна доставка від 500 грн, кешбек 15% з кожної покупки, купити всі книги українською — просто і зручно.
Про що книга «Як любили і вмирали»?
Це автобіографічна мозаїка, у якій автор фрагмент за фрагментом складає картину життя в радянському Донбасі. Скрипник розповідає:
-
про дитинство у шахтарському краї;
-
про щоденну боротьбу за виживання;
-
про життя без даху над головою;
-
про фронт, полон, колонію, тюрму;
-
про втрати, які назавжди змінили світобачення;
-
про любов, що визрівала у мороці репресій.
Усе це — в короткій, гранично щирій, нерідко болючій прозі, яка промовляє до сучасного читача крізь десятиліття.
Чому варто прочитати «Як любили і вмирали»?
1. Справжня історія, а не вигадка
-
Усі події, зображені у книзі, пережиті автором особисто. Це література, що народилася з досвіду, а не уяви.
-
Автентичність голосу та документальна точність роблять цю книжку важливим історичним свідченням.
2. Портрет епохи без прикрас
-
Скрипник змальовує реалії Донбасу 20-х років — неідеалізовано, іноді жорстко, але з великою любов’ю до людей і місця, де зростав.
-
Це період трансформацій: від громадянської війни до сталінських репресій, від голоду до ідеологічного пресингу.
3. Глибока емоційна проза
-
У стилі відчувається вплив Ремарка і Гемінґвея — лаконічність, експресія, напруга між внутрішнім і зовнішнім світом.
-
Кожна історія — крик пам’яті, що залишає після себе важке, але важливе враження.
4. Простота, що вражає
-
Проза Скрипника не потребує складних метафор чи літературних трюків — сила тексту в його правдивості.
-
Автор не боїться показувати ні зневіру, ні внутрішній спротив, ні тваринний страх.
5. Важлива національна пам’ять
-
Ця збірка — частина нашої спільної історії, яку потрібно знати й усвідомлювати.
-
Особливо актуальна сьогодні, коли ми знову переосмислюємо ідентичність Донбасу як частини української культури.
В оповіданнях «Як любили і вмирали» ви знайдете:
-
Жорстку реалістичну прозу про шахтарське життя;
-
Автентичні діалоги і характери людей Донбасу;
-
Картини повсякденного виживання: голод, репресії, тюрми;
-
Світло серед мороку — людяність, пам’ять, любов до рідної землі;
-
Відлуння класичної європейської прози XX століття.
Про автора
Лев Скрипник — український прозаїк родом із Донеччини, у творчості якого глибоко вкорінені теми праці, боротьби за гідність, виживання та втрати. Його стиль відзначається лаконічністю, емоційною глибиною та життєвою правдою.
Серед інших його книжок:
-
«Вибух»
-
«Двісті п’ятдесят перша верства»
-
«Шурка-Скокар»
-
«Будинок примусових праць»
-
«РУДНЯ-Новосмолянка»
-
Роман «БУПР»
Для кого ця книжка?
-
Для тих, хто шукає правдиву історію про Донбас без пропаганди;
-
Для читачів, які цінують реалістичну, документальну прозу;
-
Для шанувальників Еріха Марії Ремарка, Джорджа Орвелла, Ернеста Гемінґвея;
-
Для всіх, хто прагне зрозуміти людську долю в умовах соціального краху;
-
Для українців, які хочуть знати своїх справжніх авторів і свої справжні історії.
Де купити «Як любили і вмирали»?
Оформити замовлення на книжку можна у всі книги в онлайн-книгарні Лабораторія.
-
Купити всі книги українською
-
Безкоштовна доставка від 500 грн
-
Кешбек 15% з кожної покупки
«Як любили і вмирали» — це література, що не тільки змушує думати, а й відчувати. Це книжка, яка нагадує про силу людського духу, навіть коли надії лишається зовсім мало. Вона говорить мовою правди, що не вимагає жодного прикрашання.