Купувала цю книгу, під загальний ажіотаж. Відгуки бачила різні.
Тому високих очікувань на цю книгу не мала.
Хоч в книзі і написана, що книга 18+, то щоб ви знали. Тут постільних сцен не має. Тут тільки нецензурна лексика і пошлятські слова. Але вони мені не заважали, а навпаки смішили.
Ця книга, щоб поплакати, посміятися іі навіть позлитися.
Десь читала, що книга ні про що. Тобто головні герої топчаться на одному місці. Що навіть і розповісти не має про що.
Що мені сподобалася, так це хімія між головними героями. Це такий вогонь.
Як ГГ, сам собі ж суперечить, і пре як бульдозер на пролом.
І головна тема, із за якої я звернула увагу на цю книгу, то це тема Булінгу.
Це тяжка тема, бо читаючи книгу, я дуже співпереживала Шеннон - як річка.
Якщо ви не знаєте про що книга, то коротко про сюжет...
Розповідь ведеться від двох головних героїв Джонні Кавану, і Шеннон Лінч.
Шеннон.
Перший день у новій школі в яку її перевели серед навчального року. Бо в колишній школі її ображали і булили.
Дівчина боїться ідти до школи, бо знову чекає насмішок.
І в перший же день отримує м'ячем в голову. І після цього опиняється в лікарні зі струсом мозку.
Джонні.
Дуже крутий і популярний регбіст, під номером тринадцять.
У перепалці з тренером не стримує емоцій і зі злості кидає м'яч у бік. Яким випадково влучає Шеннон в голову.
І з цього і починається сюжет нашої книги.
Книга читається напрочуд швидко. Тільки і встигай перегортати сторінки. Те що книга груба, ти навіть не звертаєш уваги. Бо сюжет затягує.
Одним словом книга мені сподобалася.
І я хочу продовження
Якщо вам сподобалось, краще не читайте те,що нижче.
По-перше, книга неймовірно роздута. В ній стільки води, що смак загубився. На мій погляд,її можна було б скоротити щонайменше на 500 сторінок.
Також я вважаю,що це погано написано,десь на рівні фанфіків. Із героїв пре якась нескінченна саморефлексія на 6-7 сторінок ні про що. Люди в реальності так не думають,вони не прокручують в голові щось типу «я сказав це бо захотів її захистити…» і ще на 3 сторінки варіації думки як же він захотів її захистити. Це зазвичай щось,що усвідомлює мимохідь.
Діалоги-то окремий капець. Може бути ціла сторінка діалогу про якісь тупі речі між хлопцями про те як хтось вигадав нове слово. Ці діалоги не рухають сюжет і не додають атмосфери.
Я вже мовчу про те,що авторка по два рази описувала одні і ті ж події,бо потім переповідала їх у подробицях вустами героїв їх друзям/подругам.
По-друге, книга абсолютно не розкриває тему булінгу і насилля в сімʼї. Ці теми нормально показані тільки в останніх главах. Загалом це просто любовний роман з фоновими темами. Хоча теми важливі. Окрім абьюзу ще підіймається тема: де та межа,де людина готова пожертвувати усім заради мрії. Але книга на 80% це на жаль тільки стосунки. Але тут може просто виною мої очікування,бо я настроілась на більше розкриття тем.
По-третє,ці стосунки максимально дивні.
Спочатку нам описують Шенон як дууууже маленьку,це буквально повторюється через кожну сторінку. Нам навіть кажуть,що вона не виглядає на свій вік (15 років) бо у неї толком і нема вторинних статевих ознак. Це Шенон сама відмічає дивлячись у дзеркало,що грудей нема,зріст 150, майже дистрофія. Ну короче,змалювали нам дитину.
І тут Джоні-здоровий двометровий бугай прокручує у себе в голові зі сторінки на сторінку думку про те,яке ж у неї гаряче тіло і як він хоче її трахнути (і не тільки він так думає). Для мене це крінж. 🫠🫠🫠
Також незрозуміло чому на рівному місці у нього виникає ненормальне бажання сталкерити її і бити усіх,хто на неї не так дивиться. Ну ладно б вона була його дівчиною,чи він став свідком булінгу і у нього сталась психологічна травма через це. Ні,він буквально одразу гіперфіксується на опіці (ще до читання її досьє). З якого дива? Бо вона викликає у нього батьківські почуття? І хіть одночасно 🙈
Я поставила 3,5 за фінальні дві глави які таки зачепили ті серйозні теми і трохи торкнули мої емоції. Ще герої виписані непогано. Шенон веде себе правдоподібно своєму бекграунду і сприймається майже як реальна людина. Як і її старший брат.
Продовження читати буду,бо я не отримала сатисфакції. Книга просто обривається на емоційному місці без розвʼязки.
Я не розумію чому в цій книзі так багато уваги приділено члену Джонні??♀️. Ну написала ти що в нього травма і все б , але ні, члену головного героя дісталась більше увага , ніж більшості персонажів книги . Купа розмов навколо його золотих яєць . А головного героя прям всі хочуть заарканати і дорослі , і друзі його попереджають , щоб ніяка профурсєтка від нього спеціально не завагітніла . Альо, йому 17 років , в нього ні кола , ні двора , тільки примарні мрії на майбутнє , які можуть не здійснитись , чи й не завідний женіх. Не знаю жодної дівчини неповнолітньої , яка б взагалі мріяла завагітніти в такому віці ??♀️.
Найбільше мене бісили батьки головної героїні . Батько абьюзить всю сімʼю , тут нічого додати . Матір не краще , бо обирає штани , а не своїх дітей . Я не розумію таких жінок .
Мене дико бісили головні герої цієї книги . Вона вся така бідна і нещасна , за все завжди вибачаєтесь , ніколи не скаже що хоче . Постійні сльози , нерви і переживання. І він такий прям уж захисник і опікун для неї . Я не побачила між ними хімію , такі відносини як у старшого брата і меншої сестри .
Дуже в книзі було багато води , розмов та внутрішніх монологів . Дуже мало сюжету і подій . Якщо в інших книгах за 500 сторінок в любовній історії все відбулось , то тут тільки в кінці книги був поцілунок . Мені ця книга прям вся якась нудна і негативна . Одне і те саме товкла авторка 1000 сторінок . Мені тільки сподобались останні розділи книги , після останнього матчу в книзі . А попередні всі події можна було б вмістити сторінок в 200. Мені цілком би сподобалась би книга , якби вона не була такою розтягнутою.
Але початок вийшов такий собі.
Дівчина спізнювалася на перший урок і вирішила зрізати через спортивне поле, де в цей час проходило тренування команди з регбі.
І так їй прилетіло мʼячем по голові.
Саме таким чином в її життя увірвався він - Джонні Кавана, капітан команди, зірка регбі.
Ні Шеннон, ні Джонні, по особистим причинам не збираються увʼязуватися в стосунки. Але єдине про що вони думають тепер - один про одного.
Це дві людини з різних світів.
Джонні син багатих батьків, який живе у величезному маєтку зі своїм псом, доки його батьки в постійних відрядженнях.
А Шеннон з багатодітної, неблагополучної сімʼї, яка не знала батьківської любові ні одного дня.
У книзі підняті питання домашнього насильства і булінгу в школі. І саме ці теми змусили мене дочитати книгу, і я буду читати продовження (бо історія просто обривається).
До всього іншого є питання.
Якщо аналізувати цю історію на тверезу голову, то в книзі багато води, а ще мометів від яких очі так глибоко закочуються в мозок, що іноді мені здавалося, що вони звідти не повернуться.
Для розуміння - ця книга суцільна сексуальна напруга, але нічого такого між головними героями немає, бо в Джонні зламаний пеніс і йому бо-бо ?.
Ну і їй - 15, і віку згоди вона ще не досягла.
Тому все буде в наступній книзі ?.
А ще тут ось цей троп, де головний герой тільки побачив її і все, він всіх порве і буде її захищати від всіх. Я не дуже люблю цей троп. Він супер неправдоподібний.
Ця книга за вайбом мені нагадала «Паперову принцесу», яка вийшла в Readberry, і яку я читала в 2018-у.
Напевно тому я і дочитала цю книгу.
Бо є в ній щось таке, ностальгічне.