⠀
У своїй книзі директорка забезпечення та контролю якості на фармацевтичній фірмі в Німеччині Вікторія Михайлова намагається розповісти, що таке ліки, коли справді їх можна «призначати» собі самим, а коли треба обовʼязково звернутися до лікаря.
⠀
У цій книзі ви знайдете інформацію про те:
⠀
?що відбувається з організмом, коли ми приймаємо ліки;
?що таке «приймати натщесерце», «до їди» чи «після їди» (адже в кожного з нас різне поняття про час до чи після їди, еге?);
?чи можна запивати ліки газованою водою, а кавою, а соком;
?як впливає на приймання ліків грейпфрут;
?чи можна приймати ліки, в яких вийшов термін придатності;
?а якщо ви тікали від війни й ліки зберігалися в неналежних умовах - їх можна приймати?
⠀
А ще авторка досить просто розкаже про те, як створюються ліки, адже це дуже довгий та непростий процес; яку перевірку вони проходять.
⠀
Мені найбільш цікаво було читати перші розділи, де авторка розповідала про різні ситуації, які виникали ще в давні часи, коли люди приймали ртутні ванни, вживали золото, пускали кров і так далі. Це було просто та захопливо читати. Ще сподобався розділ про те, як створюється таблетка та чому ціна на різні ліки, які діють однаково, може бути вищою чи нижчою.
⠀
А от процес виробництва чи дія ліків - було трохи важче, багато складних назвах діючих речовин, які я просто навіть не запамʼятала. Також авторка дає різні поради, як приймати ті чи ті ліки, які можуть бути побічні реакції від того чи того препарату й це було трохи нуднувато читати, бо вони як інструкція до таблеток (хоч і не так детально). Але, звісно, ця інформація була важливою.
⠀
Ця книга показала мені, яка складна, але водночас цікава робота фармацевта і наскільки розумні ці люди. Коли ми приходимо в аптеку за ліками - варто запитувати у фармацевта про ліки, які беремо, як їх приймати, з чим можна чи ні - усе це вони розкажуть і підкажуть, адже це їхня робота. До цієї книжки я думала, що це робота власне лікарів і все, а фармацевти просто продають ліки, але ж ні!
⠀
До речі, в книзі дуже багато QR-кодів, перейшовши за якими можна отримати додаткову інформацію з теми. Але деяка частина ресурсів - німецькою мовою.
⠀
Як завжди у книгах від «Віхоли», це було цікаво та простою мовою. Але це не найцікавіша їхня книга, яку я читала й деякі моменти мені, чесно кажучи, хотілось прогорнути. Хоча авторка дуже простою мовою намагалась все пояснити й її стиль написання дуже легкий для читання.