Відгуки і рецензії читачів
28.06.2024
Я в шоці від того, що пережила Брітні Спірс.
Здавалося - слава, упізнаваність, багатство, можливість реалізувати себе в улюбленій справі - хіба це не успіх!
Але закулісся всього цього зіркового життя не може не лякати.
Таке відчуття, що якщо ти хочеш здійснити свою мрію, ти за неї маєш страждати.
Багато страждати.
І найбільшим злом для співачки стала її ж власна сімʼя.
Ті люди, які б мали її підтримувати, бути поруч та допомагати (або як мінімум не заважати) - зруйнували її життя, відібрали у неї можливість розпоряджатися своїми грошима, своїм тілом (у неї була сувора дієта, тренування, вона не мала можливості вийняти спіраль, коли вирішила знову стати мамою).
І в той же час у неї відібрали право бачитися з дітьми.
Таке відчуття, що всі зговорилися, щоб виставити її людиною, яка не може адекватно функціонувати в цьому світі - але заробляти кошти, щоб забезпечувати всіх навколо вона звісно мусить.
Історія сімʼї (а загалом дідуся-виродка) Брітні Спірс шокує. Те, як він поводився зі своїми багаточисленними жінками, і навіть з власною сестрою - не те що обурює, жахає.
І Брітні повторила долю своєї бабусі, тільки в сучасних умовах.
Ці історії знову і знову нагадують, що права жінок виборювалися з кожним роком по міліметру. І кінця краю цьому немає.
Живучи в такій атмосфері не дивно, що батько Брітні став таким, яким він став.
Але це не виправдання, а тільки причина.
І звісно її любовне життя не може не лякати.
Читаючи останні розділи, я відчувала радість за те, що уже рік як Брітні Спірс живе вільним життям, з людиною, яка підтримує її та кохає.
Але я вважаю, що вся її сімʼя, та компанія, яка на 13 років забрала у неї можливість повноцінно жити - мають понести покарання.
Здавалося - слава, упізнаваність, багатство, можливість реалізувати себе в улюбленій справі - хіба це не успіх!
Але закулісся всього цього зіркового життя не може не лякати.
Таке відчуття, що якщо ти хочеш здійснити свою мрію, ти за неї маєш страждати.
Багато страждати.
І найбільшим злом для співачки стала її ж власна сімʼя.
Ті люди, які б мали її підтримувати, бути поруч та допомагати (або як мінімум не заважати) - зруйнували її життя, відібрали у неї можливість розпоряджатися своїми грошима, своїм тілом (у неї була сувора дієта, тренування, вона не мала можливості вийняти спіраль, коли вирішила знову стати мамою).
І в той же час у неї відібрали право бачитися з дітьми.
Таке відчуття, що всі зговорилися, щоб виставити її людиною, яка не може адекватно функціонувати в цьому світі - але заробляти кошти, щоб забезпечувати всіх навколо вона звісно мусить.
Історія сімʼї (а загалом дідуся-виродка) Брітні Спірс шокує. Те, як він поводився зі своїми багаточисленними жінками, і навіть з власною сестрою - не те що обурює, жахає.
І Брітні повторила долю своєї бабусі, тільки в сучасних умовах.
Ці історії знову і знову нагадують, що права жінок виборювалися з кожним роком по міліметру. І кінця краю цьому немає.
Живучи в такій атмосфері не дивно, що батько Брітні став таким, яким він став.
Але це не виправдання, а тільки причина.
І звісно її любовне життя не може не лякати.
Читаючи останні розділи, я відчувала радість за те, що уже рік як Брітні Спірс живе вільним життям, з людиною, яка підтримує її та кохає.
Але я вважаю, що вся її сімʼя, та компанія, яка на 13 років забрала у неї можливість повноцінно жити - мають понести покарання.
12.06.2024
Ця книга стала для мене чимось дуже особливим
Я довго не могла зрозуміти, що хочу читати саме зараз у період пошуку внутрішньої стабільності. Зупинила свій вибір на мемуарах, адже це має читатися легко, тай мені не вистачало чужого життєвого досвіду.
Але я не уявляла, що книга «Жінка в мені» буде певним криком про те, що відбувалось у Брітні в житті. Численні зради від коханого, втрата дітей, пошук натхнення, абʼюз та опікунство над жінкою, коли вона могла контролювати своє життя. Але в якийсь період цей контроль перейшов до її батьків. І все заради грошей.
Люди почали вбивати свою доньку!
Звучить, ніби щось кінематографічне, але прочитавши 200 сторінок чужого життя, я просто офігіла від того, ЩО пережила співачка, як вона змогла впоратись та триматись на плаву. Після «лікування» важкими препаратами у психлікарні, куди також Брітні відправили без її згоди, вона нарешті знайшла у собі сили, щоб законним шляхом позбутись батьківського опікунства і зараз у свої 40 років починає жити заново.
Це страшно, коли твоє життя тобі не підпорядковується, коли кожен крок контролюється і виходу не має ніде.
Велика повага та любов одночасно відчувається після прочитання книги. Переслуховую пісні Брітні по десятому колу та шукаю натхнення для себе
Я довго не могла зрозуміти, що хочу читати саме зараз у період пошуку внутрішньої стабільності. Зупинила свій вибір на мемуарах, адже це має читатися легко, тай мені не вистачало чужого життєвого досвіду.
Але я не уявляла, що книга «Жінка в мені» буде певним криком про те, що відбувалось у Брітні в житті. Численні зради від коханого, втрата дітей, пошук натхнення, абʼюз та опікунство над жінкою, коли вона могла контролювати своє життя. Але в якийсь період цей контроль перейшов до її батьків. І все заради грошей.
Люди почали вбивати свою доньку!
Звучить, ніби щось кінематографічне, але прочитавши 200 сторінок чужого життя, я просто офігіла від того, ЩО пережила співачка, як вона змогла впоратись та триматись на плаву. Після «лікування» важкими препаратами у психлікарні, куди також Брітні відправили без її згоди, вона нарешті знайшла у собі сили, щоб законним шляхом позбутись батьківського опікунства і зараз у свої 40 років починає жити заново.
Це страшно, коли твоє життя тобі не підпорядковується, коли кожен крок контролюється і виходу не має ніде.
Велика повага та любов одночасно відчувається після прочитання книги. Переслуховую пісні Брітні по десятому колу та шукаю натхнення для себе
10.05.2024
Коли читаю мемуари, то завжди зважаю на похибку. Бо розповісти про своє життя обʼєктивно — нереально. Але ми й не за цим ідемо до мемуарів, а якраз шукаємо оптики саме тієї людини, яка нас цікавить. Я ніколи не була фанаткою Брітні Спірс і згадаю може зо три її пісні, але мене цікавлять люди, які стають шалено популярними, імʼя яких неможливо ігнорувати чи не знати, бо вони всюди. Принаймні у моєму дитинстві словосполучення «Брітні Спірс» нарівні з «Рікі Мартін» були знайомі, здається, навіть моїй бабці, а її обличчя було на зошитах, пеналах і наклейках на холодильниках.
Проте, навіть зважаючи на похибку, навіть якщо лише четверта частина цієї історії — правда, то мені дуже шкода Брітні Спірс. Бо так, як поводилися з нею найрідніші люди, не заслуговує ніхто. Я побачила дівчинку, яка не встигла подорослішати, але на яку звалилась величезна відповідальність і шалені очікування, а також цілком заслужена слава й визнання. Найбільше в таких історіях мене вражає трудоголізм людей, любов до своєї справи. Хоч як прикро, але талант не завжди є запорукою щастя.