Відгуки і рецензії читачів
15.10.2025
Без жартів, чекав на вихід "Зоряного десанту" українською довгі роки. Чув різні відгуки про неї, всілякі звинувачення в фашизмі та мілітаризмі, що це застаріла фантастика і взагалі. Так от - це повна ДУРНЯ!
Відразу скажу, що "Зоряний десант" тепер - одна з найкращих прочитаних мною книг як Гайнлайна, так і взагалі. Однозначно топ цього року! Оці всі розмови про застарілість книги були відкинуті ще з перших сторінок. Вона мене просто поглинула і я читав її із великим задоволенням! Я й досі його відчуваю, якщо чесно, і розумію, що буду її перечитувати в подальшому (і не раз).
Рік назад я читав "Війну старого" Джона Скалці, так от, є якась схожість, мабуть автор трішки підглянув у Гайнлайна, але це було лише в плюс. Взагалі, цей роман мав досить великий вплив на подальший розвиток фантастики, тому не дивно. Все таки "Г'юго" 60-го року вона отримала заслужено.
Сюжет розповідає нам про Джонні Ріко, який проходить шлях становлення в Мобільній піхоті. Книга наповнена філософськими роздумами про соціальну відповідальність та політичні права. В ній не так багато екшену, скоріше, це роздуми про устрій того світу та армійські затяги, але вона від цього ніскільки не програє. Цікаво описані технології та ведення бойових дій. До того ж, вона не така наївна як ті ж "Ляльководи" чи "Двері в літо".
Якщо ж тепер порівняти книгу і фільм Пола Верховена... Книга однозачно сильніша і краща, але фільм вже давно посів чільне місце в моєму серденьку, тому йому можна пробачити таку вільну трактовку роману. Можливо, якби я його побачив тільки зараз, то думка була б іншою, але то вже гадання.
Єдиний мінус, на який я зверну увагу щодо цієї книги стосується самого українського видання. З обкладинкою все зрозуміло, дизайн направлений на закріплений попкультурою образ з кінофільмів, хоча тут можна подискутувати. Але переклад і редактура... Іноді в книзі з'являється тавтологія і я не знаю, чи це задум автора чи кривобокість перекладу. Рідше бували речення, які виглядають надто кострубато. В принципі, це можна було б ще прийняти, але все руйнує редактура і вичитка. Точніше, вона, якщо і була, то лише побіжно. Я надибав багато одруків. Вони розкидані по книзі, але відразу видно, що вичитка робилась одним оком. Я звичайний читач, тому цікаво було б побачити відгуки людей, що знайомі з оригіналом. Звісно, це не найгірша вичитка, яку я бачив, але все ж це ложка дьогтю у великій діжці меду.
Проте в цілому - вихід цієї книги - велика подія для українського книговидавництва і я дуже радий цьому! Щиро раджу!
Відразу скажу, що "Зоряний десант" тепер - одна з найкращих прочитаних мною книг як Гайнлайна, так і взагалі. Однозначно топ цього року! Оці всі розмови про застарілість книги були відкинуті ще з перших сторінок. Вона мене просто поглинула і я читав її із великим задоволенням! Я й досі його відчуваю, якщо чесно, і розумію, що буду її перечитувати в подальшому (і не раз).
Рік назад я читав "Війну старого" Джона Скалці, так от, є якась схожість, мабуть автор трішки підглянув у Гайнлайна, але це було лише в плюс. Взагалі, цей роман мав досить великий вплив на подальший розвиток фантастики, тому не дивно. Все таки "Г'юго" 60-го року вона отримала заслужено.
Сюжет розповідає нам про Джонні Ріко, який проходить шлях становлення в Мобільній піхоті. Книга наповнена філософськими роздумами про соціальну відповідальність та політичні права. В ній не так багато екшену, скоріше, це роздуми про устрій того світу та армійські затяги, але вона від цього ніскільки не програє. Цікаво описані технології та ведення бойових дій. До того ж, вона не така наївна як ті ж "Ляльководи" чи "Двері в літо".
Якщо ж тепер порівняти книгу і фільм Пола Верховена... Книга однозачно сильніша і краща, але фільм вже давно посів чільне місце в моєму серденьку, тому йому можна пробачити таку вільну трактовку роману. Можливо, якби я його побачив тільки зараз, то думка була б іншою, але то вже гадання.
Єдиний мінус, на який я зверну увагу щодо цієї книги стосується самого українського видання. З обкладинкою все зрозуміло, дизайн направлений на закріплений попкультурою образ з кінофільмів, хоча тут можна подискутувати. Але переклад і редактура... Іноді в книзі з'являється тавтологія і я не знаю, чи це задум автора чи кривобокість перекладу. Рідше бували речення, які виглядають надто кострубато. В принципі, це можна було б ще прийняти, але все руйнує редактура і вичитка. Точніше, вона, якщо і була, то лише побіжно. Я надибав багато одруків. Вони розкидані по книзі, але відразу видно, що вичитка робилась одним оком. Я звичайний читач, тому цікаво було б побачити відгуки людей, що знайомі з оригіналом. Звісно, це не найгірша вичитка, яку я бачив, але все ж це ложка дьогтю у великій діжці меду.
Проте в цілому - вихід цієї книги - велика подія для українського книговидавництва і я дуже радий цьому! Щиро раджу!