Нетипова книга для мене любовна, бо я звикла коли все чудово в стосунках у людей книг , і зрадників залишають за плечима , починають зустрічатись з вірними людьми . Але ця книга не про це , ця книга про переживання зради і збереження кохання , попри все .
Скажу одразу , що такий сценарій для мене 🚩🚩🚩, на місці Арії я б не пробачила б Ватту ні одразу , ні через два роки . Я не кажу , що зрадники завжди зраджують повторно , є люди (напевно) , які усвідомлюють свою помилку і більше так не роблять , шкодують про це все життя . Я не засуджую людей, які залишаються в таких стосунках зі зрадником , але я б так не змогла . З тих причин , які і описані в книзі . Арія далі кохала Ваятта , але авторка вже описала в книзі , що відбувається при збереженні таких стосунків . Арія уявляла Ваятта на Ґвен ( дівчина з якою він зрадив), як вони займались сексом , Арія не довіряє йому , перевіряла телефон і ревнувала . Ну чесно , це вже починається катування себе і партнера .
А також я вважаю , що у зради ніколи не має виправдання . Хоч ти пʼяний , хоч ти під нар🐈. Немає виправдань і крапка . Що це за виправдання : «я нічого не памʼятаю» ????? Ну брєд. Зате арія тепер все памʼятає і прокручує це в голові у себе два роки . І Ваятт не розкаявся , не вимолював роками її прощення , не стояв перед нею на колінах , не поїхав за нею . Він просто її відпустив і пішов по бабах . Це так проявляється його кохання всепоглинаюче? Він тут страждає , помирає від кохання , думає тільки про неї і вирішив повернути її , але в першій частині він себе нормально чухав і гуляв з дівками тільки так . Та пішов він нафіг цей Ваятт🤣🤣🤣
Ця частина мені сподобалась більше, мені дуже імпонувала Арія, хоч я не розуміла вчинків Ваятта. Але не все так просто як здається.
Гвендолін в цій частині мене жахливо бісила, її виправдання були дивні та незрозумілі. Відносини героїв були як гойдалки, на межі притяжіння та непорозуміння.
Дуже чудова пара, їхнє кохання відчувається як на гойдалках, вони то поринають в захоплення, то відчуження. Їхні почуття коливаються із-за ситуації в минулому, але все рівно їх тягне один до одного.
Історія незважаючи на назву, має зимову атмосферу та затишок. Вона динамічна та шалена, як неприборканий вогонь, що палає незважаючи на різні перешкоди, що їх зустрічають герої. Мені дуже сподобалась ця історія. Романтична лінія чудова, хоч герої були колишніми, а я не дуже люблю такий троп, але тут було все так гармонійно, що читала з задоволенням.