- Книги
- Всі автори
- Алекс Майклідіс
Алекс Майклідіс
Алекс Майклідіс — британсько-кіпрський письменник і сценарист. Автор бестселерів «Мовчазна пацієнтка» і «Діви». Автор сценарію фільму «Диявол, якого ти знаєш» та співавтор сценарію «Завзяті шахраї».
Купити книги від видавництва Лабораторія можна з безкоштовною доставкою від 500 грн та отримати кешбек до 15%.
Алекс Майклідіс (Alex Michaelides) — британсько-кіпрський письменник і сценарист, автор психологічних трилерів «Мовчазна пацієнтка», «Діви» та «Лють». Його персонажі розповідають про злочини з тієї позиції, яку дозволяють їм зайняти пам’ять, професія чи близькість до жертви. Античний сюжет або знайома детективна схема дають першу версію подій, яку згодом доводиться переглянути.
Від Кіпру й сценаристики до дебюту Алекса Майклідіса
Майклідіс виріс на Кіпрі в родині грека-кіпріота й англійки. Приблизно в тринадцять років він знайшов у сестри книжки Аґати Крісті й провів літо за їх читанням. В інтерв’ю письменник згадував цей досвід як зразок того, як детектив може змінити значення вже прочитаної сцени. У власному дебюті він прагнув поєднати таку побудову загадки з докладнішою увагою до психологічних мотивів.
Після вивчення англійської літератури в Кембриджі Майклідіс навчався сценаристики в American Film Institute, який закінчив 2004 року. До першого роману працював над фільмами, зокрема The Devil You Know і The Con Is On. Важливим для дебюту став також досвід роботи в психіатричному відділенні. Саме він, за словами письменника, підказав середовище для сучасного переосмислення «Алкести» Евріпіда. У фіналі античної п’єси жінка повертається до чоловіка й мовчить. Питання, чому вона відмовляється говорити, Майклідіс переніс у кримінальну історію.
Як Алекс Майклідіс приховує правду в трьох психологічних трилерах
У романі «Мовчазна пацієнтка», що вийшов 2019 року, художниця Алісія Беренсон перестає говорити після вбивства чоловіка. Психотерапевт Тео Фабер влаштовується до клініки, сподіваючись почути її пояснення. Його оповідь чергується із записами Алісії. Розбіжність між цими голосами змушує зважати і на свідчення, і на спосіб, у який їх подано.
У «Дівах» відправною точкою стає знайоме авторові кембриджське середовище. Групова психотерапевтка Маріана Андрос підозрює викладача Едварда Фоску у вбивстві студентки. Античні цитати та закрите коло його учениць роблять класику частиною самої загадки. У «Люті» колишня кінозірка запрошує друзів на грецький острів. Про подальший злочин розповідає Елліот Чейз, який звертається до читача й вирішує, коли відкрити ту чи іншу подробицю. Для знайомства з Майклідісом «Мовчазна пацієнтка» показує його роботу з мовчанням і свідченнями, «Діви» — з університетським колом, а «Лють» — із голосом оповідача та замкненим простором.