Віра Агеєва — відома українська літературознавиця, критикиня, ґендерна дослідниця, докторка філологічних наук та співзасновницею Київського інституту ґендерних досліджень.
Купити книги Віри Агеєвої — це можливість ознайомитися з роботами однієї з провідних фахівчинь українського літературознавства. Не забувайте, що у нашій інтернет-книгарні при замовленні на суму від 500 грн ви отримуєте безкоштовну доставку та кешбек до 15%.
Віра Павлівна Агеєва — українська літературознавиця, критикиня й есеїстка, дослідниця модернізму, літературного фемінізму та культурної пам’яті. У книжках «За лаштунками імперії» та «Марсіани на Хрещатику» вона читає українські тексти разом із біографіями письменників, місцями їхньої роботи й обставинами, за яких вони могли друкуватися або були змушені мовчати.
Агеєва народилася 1958 року в Бахмачі. Закінчила філологічний факультет Київського університету, працювала в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України та в редакції журналу «Слово і час». Її докторська дисертація була присвячена імпресіоністичній прозі першої половини XX століття. З 1996 року викладає в Києво-Могилянській академії. Того ж року разом з іншими авторами двотомного навчального посібника «Історія української літератури XX століття» отримала Шевченківську премію.
У монографії про Лесю Українку Агеєва аналізувала інтелектуальні суперечки в її драматургії та способи, якими героїні сперечаються з відведеними їм ролями. Інший напрям її роботи — проза Віктора Петрова-Домонтовича, де літературний експеримент сусідить з історією інтелектуалів XX століття. Ці інтереси зустрічаються в есеях, які можна читати без спеціальної підготовки. Аналіз окремої сцени або листа допомагає зрозуміти ширшу суперечку про те, якою могла бути українська модерна культура.
У книгарні «Лабораторія» «За лаштунками імперії» дає почати з історії культурного спротиву від доби романтизму до модернізму. У збірці «Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність» у центрі вже механізми забування й повернення історичної пам’яті. «Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття» звужують масштаб до міста. Письменники тут постають серед знайомств, редакцій і місць зустрічі, які утворювали середовище літератури.
«Мистецтво рівноваги. Максим Рильський і його час» варто обрати заради докладної біографії одного поета й розмови про те, як він працював під радянським тиском. У «Гострих каблуках. Настільній книзі з літературного фемінізму», написаних із Ростиславом Семківим, Агеєва натомість розглядає чотирнадцять письменниць. Порівняння різних культурних середовищ показує, якими шляхами жінки здобували право самостійно визначати теми й умови своєї роботи.
