101 рік першому українському радіоефіру: 5 цитат із книжки «Українське радіо. Історія буремного століття»
«Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім!» — пролунало о сьомій вечора 16 листопада 1924 року з усіх гучномовців тодішнього адміністративного центру радянської України. Відтоді Українське радіо стало голосом країни. Символічно, що саме напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв'язку ми отримали другий наклад книжки «Українське радіо. Історія буремного століття» Вадима Міського, Тамари Гусейнової та Дмитра Хоркіна. Це оновлене й доповнене видання, у якому ще більше маловідомих сторінок історії нашого ефіру. У матеріалі ділимося добіркою цитат із книжки. З твоїм днем, Українське радіо! Хай твій голос звучить завжди!
Видано за підтримки ГО «Детектор медіа»
Сторіччя Українського радіо викликає у мене почуття гордості. Не лише тільки за минуле, але й за теперішнє. Під час Великої війни радіо залишилося незамінним «промінчиком» правди, який проводить крізь хаос і дезінформацію. Ми, як суспільство, змогли не просто зберегти цей голос, а й надати йому нової сили. Суспільне мовлення та всі причетні зробили справді величезну справу.
із передмови Наталії Лигачової, голови ГО «Детектор медіа»
____________________________________________________________________________________________________________
У найкритичніші обстріли Українське радіо продовжувало звучати, медіа відновлювали ефір, а світ бачив черговий доказ того, що для Росії незалежні медіа є однією з головних загроз. Протягом всієї війни ворог системно атакуватиме вежі в Харкові, Рівному, Коростені, Лисичанську, Херсоні та інших містах. Бо де є незалежні медіа — там немає Росії.
Попри конкуренцію з боку телебачення, соцмереж, музичних застосунків та стримінгових платформ, радіо залишається невіддільною частиною життя українців. За даними опитування Info Sapiens, проведеного на замовлення Суспільного мовлення у квітні 2023 року, 76 % українців регулярно слухають радіо. З них 61 % робить це через смартфони чи онлайн-платформи, 47 % — через FM-приймачі, а 8 % залишаються вірними проводовому радіо.
У різні періоди діяльності Українське радіо мало у своєму складі різні мистецькі колективи. Сьогодні їх п’ять: Симфонічний оркестр, Хорова капела, Оркестр народної та популярної музики, Тріо бандуристок і Великий дитячий хор.
Творча резиденція радіоансамблів — Будинок звукозапису Українського радіо, де в акустично досконалих залах народжується магія звуку.
Симфонічний оркестр Українського радіо. Це не лише один із найстаріших та найавторитетніших музичних колективів України, а й один із найстаріших радіооркестрів Європи: навіть на BBC симфонічний оркестр з’явився роком пізніше.
Світлана Горлова була надзвичайно уважною та вимогливою до слова. Наприклад, вона вважала, що з огляду на фонетичні розбіжності дикторами на українське радіо не варто брати людей, перша мова яких російська. А природних мовців потрібно довго, наполегливо, але й доброзичливо вчити.
Саме цьому було присвячено всенародно популярну програму, яку вела Світлана Горлова. Це радіожурнал «Слово» — програма про те, як правильно писати й говорити українською мовою, що вперше пролунала в ефірі 1978 року. За неї в складі творчого колективу ведуча здобула премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності від Держкомтелерадіо та премію імені Івана Огієнка.
«Зберігати вічно» — написано на більшості архівних аудіоматеріалів Художнього фонду Українського радіо. Цифри говорять самі за себе: понад 200 тисяч годин звучання, понад 150 тисяч записів, з яких 110 тисяч є оригінальними, зробленими працівниками Будинку звукозапису УР.
____________________________________________________________________________________________________________
