Додаток для аудіо та електронних книг Librarius - icon
App Store - icon Google Play - icon
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн

Світ перед катастрофою: цитати з історичного нонфікшну «1913. Літо століття»

1913 рік — ще не війна, але вже її передчуття. Європа живе на повну: творить, закохується, експериментує, не підозрюючи, що стоїть за крок до катастрофи. У цій точці перетинаються голоси тих, хто визначив ХХ століття: Пруст, Кафка, Малевич, Фройд, Рільке, Стравінський. Їхні ідеї, тексти і мистецтво формують культуру епохи, яка ось-ось зруйнується. «1913. Літо століття» — це історичний нонфікшн і водночас своєрідна стисла історія Європи, панорама останнього мирного року. У цьому матеріалі зібрали цитати, що передають атмосферу книжки й часу, коли культура сягнула апогею, а історія вже стояла на порозі катастрофи.

1913 Літо століття, цитати

___________________________________________________________________________________________________________

«1913. Літо століття» — це історичний нонфікшн, який дозволяє по-новому подивитися на початок ХХ століття. Книга про культуру, мистецтво і ключові постаті епохи поєднує в собі стисле осмислення історії Європи та глибокі роздуми про ХХ століття.

___________________________________________________________________________________________________________

1913

Сталін у задумі гуляє парком. Сутеніє. Йому назустріч іде чоловік — двадцятитрирічний художник-невдаха, який провалив вступний іспит до художньої академії і тепер марнує час у чоловічому гуртожитку на Мельдеманнштрасе. Як і Сталін, він чекає своєї години. Звати його Адольф Гітлер.

Можливо, під час якоїсь із зустрічей у парку вони, вітаючись, підняли капелюхи, бо за свідченнями їхніх знайомих, обидва любили гуляти алеями.

Епоха крайнощів, жахливе коротке XX століття, починається одного січневого пообіддя 1913 року у Відні. Далі — тиша. Гітлер і Сталін не зустрічалися, навіть коли підписували 1939-го свій фатальний пакт. Тож ніколи вони не були ближче один до одного, як цього холодного січневого дня в парку палацу Шенбрунн.

 

Лютий

В Мюнхені Генріх Манн пише «Вірнопідданого» і святкує у брата свій сорок другий день народження. Досі лежить глибокий сніг. Наступного дня Томас Манн купує земельну ділянку: він хоче побудувати будинок. Рільке далі страждає, Кафка далі вагається, а невеличкий магазин жіночих капелюшків Коко Шанель розширюється. Спадкоємець австрійського трону, ерцгерцог Франц Фердинанд, мчить по Відню в авто із золотими спицями на колесах, грається іграшковою залізницею і непокоїться через замах у Сербії. Сталін уперше зустрічається з Троцьким, і цього ж місяця у Барселоні народжується чоловік, який уб’є Троцького за дорученням Сталіна.

1913-й справді нещасливий?

 

Нарешті весна. Шкільний учитель Фрідріх Браун разом із дружиною Францискою з гордістю котять поперед себе дитячий візок у мюнхенському парку Гофґартен: у грудні в них народилася донька Єва. Коли в неділю, 25 травня, двадцятичотирирічний Адольф Гітлер приїхав до Мюнхена, Єві Браун було шість місяців.

 

Червень

Цього місяця стає зрозуміло, що воєн більше не буде. Ґеорґ Тракль шукає свою сестру і спасіння від прокляття, Томас Манн — лише свій спокій. Франц Кафка робить щось схоже на пропозицію руки і серця, та все йде шкереберть: він, напевне, сплутав це зі свідченнями в суді. Виходить друком книга Д. Г. Лоуренса «Сини та коханці», а він тікає з Фрідою фон Ріхтгофен, матір’ю трьох дітей, до Верхньої Баварії — пізніше вона стане прообразом леді Чаттерлей. В усіх здають нерви. У фільмі «Гріхи батьків» Аста Нільсен знищує невідомий шедевр. Німецька армія нарощує чисельність. Сухе вино Henkell знаменує собою німецько-французьку дружбу.

 

Вересень

Смерть у Венеції шокує Берлін. Вірджинія Вулф і Карл Шмітт задумали вкоротити собі віку. 9 вересня зірки не віщують нічого доброго. Дуель у Мюнхені: Фройд та К. Ґ. Юнґ схрещують шпаги. Рільке треба до зубного лікаря — поставити пломби з амальгами. Карл Краус закохується по вуха в Сідоні. Кафка їде до Венеції, але не помирає, а закохується в Ріву. Рудольф Штайнер закладає в Дорнаху фундамент «Першого німецького осіннього салону». Луї Армстронґ уперше виступає на сцені. Чарлі Чаплін підписує перший контракт.

Далі — тиша.

___________________________________________________________________________________________________________

Більше видань про історію Європи шукайте за посиланням

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*