Про людську гідність, обовʼязок, дружбу та пошук сенсу у світі, охопленому полумʼям війни: цитати зі знакових текстів де Сент-Екзюпері

Поділитись

31 липня 2026, Пт

Політ, свобода, війна, дружба й відповідальність — теми, до яких Антуан де Сент-Екзюпері повертався знову і знову. Одного спекотного літнього дня він вирушив у розвідувальний політ і безслідно зник. Екстремальний рейс крізь Анди, польоти над Сахарою, авіатроща в пустелі та роздуми під зоряним небом... Його «Планета людей» — це мальовнича і водночас глибока рефлексія про людську гідність, обовʼязок, справжню дружбу та пошук сенсу у світі, охопленому полумʼям війни. Це книжка про те, що робить нас людьми навіть у найтемніші часи. Зібрали цитати з книги, у яких автор розмірковує про життя, людяність і небо, що назавжди стало його другою домівкою.

Екзюпері

____________________________________________________________________________________________________________________

Бути людиною — це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Паленіти соромом за вбогість, хоча вона ніби і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, здобутою товаришами. І знати, що, муруючи, допомагаєш розбудовувати світ.

Місто сховало людей у свої сто тисяч фортець; кругом усе дихало спокоєм і певністю: але жінці здавалося, що ось-ось пролунає клич: «До зброї!», і на той клич відгукнеться одна-єдина людина, її чоловік.

Але ж рано чи пізно — все одно наступає час, коли золоті вівтарі зникають, як міражі в пустелі. Старість і смерть руйнує їх ще безжалісніше, ніж він, Рів’єр. Можливо, існує щось інше, тривкіше, і саме воно потребує спасіння? Можливо, в ім’я цієї сторони людського життя і працює Рів’єр? Інакше його діяльність позбавлена глузду.

Перемога... поразка... Ці слова позбавлені всякого глузду. Життя не витає в таких високостях; воно вже народжує нові образи. Перемога ослаблює люд, поразка пробуджує в ньому нові сили. Рів’єр зазнав поразки, але вона може стати наукою, яка наблизить справжню перемогу. Лиш одне слід брати до уваги: перебіг подій.

За п’ять хвилин радисти піднімуть на ноги аеродроми. Всі п’ятнадцять тисяч кілометрів відчують пульс життя, в цьому — розв’язання всіх завдань. Уже злітає в небо мелодія органа: літак.

Повільно проходячи повз секретарів, які згинаються під його гострим поглядом, Рів’єр повертається до своєї роботи. Рів’єр Великий, Рів’єр Звитяжець, який несе тягар своєї важкої перемоги.