Автори Лабораторії: Джон Грей про 30 років життя з котами, Джозефа Конрада та відгуки на «Котячу філософію»
Продовжуємо нашу постійну рубрику, в якій розповідаємо про авторів Лабораторії. На черзі Джон Грей — почесний професор європейської думки Лондонської школи економіки, дописувач Guardian, Times Literary Supplement. Автор безлічі книг, серед яких бестселер «Straw Dogs» та «Котяча філософія. Коти і сенс життя», у якій він досліджує природу котів і її вплив на людське життя. Детальніше про Джона Грея читайте у матеріалі.
«Коли люди кажуть, що їхня мета в житті — бути щасливими, вони говорять, що вони нещасні»: що це означає?
Люди, які ставлять перед собою таку мету, відкладають щастя на майбутнє. І одна із паралелей, які я проводжу в книзі «Котяча філософія», — це протиставлення між людьми та котами. Коти не живуть майбутнім. Для них щастя — це не мета, не проєкт, не далека перспектива, до якої вони повільно наближаються. Це стан за замовчуванням, в якому вони опиняються, коли їм нічого не загрожує. І в цьому контексті, якщо ви ставите щастя за мету чи проєкт, ви виносите його за межі свого поточного стану. Ви розміщуєте його в якомусь гіпотетичному майбутньому, якого ви можете досягти, а можете і не досягти. Це означає, що ви незадоволені або відкидаєте свій теперішній стан на користь того, який ви собі уявили.
Розкажіть про улюбленого письменника
Я захоплююся Джозефом Конрадом і вважаю його великим письменником XXI століття. Він вловлює багато тем нашого часу, наші сумніви щодо прогресу. Люди, які є найбільш непохитними, найбільш наполегливими в тому, що прогрес є, є тими, кого найбільше поглинають ці сумніви. Якщо ви не вірите в нього, як я не вірю, і ніколи не вірив, ви не будете сильно перейматися цим. Але люди, які сприймають критику прогресу як єресь, сприймають її як майже особистий напад на них, але вони, очевидно, поглинені поняттям прогресу.
В Едвардіанську епоху були такі письменники, як Герберт Веллс, який був великим прогресистом, але значна частина його наукової фантастики, наприклад, «Острів доктора Моро», досліджує жах, який може бути створений у світі через зловживання наукою. І він сам помер у відчаї.
Багато едвардіанських письменників були дуже песимістично налаштовані. Багато письменників перебували під впливом темної сторони Ніцше чи Шопенгауера. Едвардіанський період був періодом сумнівів щодо прогресу, які виявилися дуже обґрунтованими, тому що тоді сталася Перша світова війна, катастрофічна подія.
Один з найкращих романів Конрада «Серце темряви» є атакою на імперіалізм. Він передає відчуття, яке зараз є у всіх, незалежно від того, визнають вони це чи ні, що цивілізація ходить по тонкому льоду. І це все ми знаходимо у творчості Конрада.
Які відгуки отримала книга «Котяча філософія»?
Три від воєнних кореспонденти сказали, що адаптація до травми й того, що їм довелось побачити, була одним з найбільших випробувань у їхньому житті і моя книжка допомогла їм зняти тиск, який змушував надавати жахливим і трагічним речам значного сенсу.
Чимало страждань у нашому житті є наслідком тиску, який ми відчуваємо у зв’язку з потребою віднайти сенс. І доки ви не приймете відверту істину що існує зовсім інший світ, де сенс надійно захищений від будь-якої випадковості, доти більшість речей, які з вами трапляються, залишаться суцільною випадковістю.
Чому ви зосереджуєте свої масштабні ідеї в книзі навколо природи котів?
Мої нефілософські причини полягають у тому, що я прожив з котами 30 років. Останній з них помер у зрілому віці 23 років, що є чудовим віком для кота. І він був дуже щасливим. Коти дають можливість людям, з якими вони живуть, зазирнути за межі людського світу. Коти не є людьми, або частково людьми, як собаки, або, можливо, навіть коні, якими вони стали всупереч нашим бажанням. Коти залишаються самими собою, але саме тому ті з нас, хто любить котів, люблять котів. Справа не в антропоцентричній проєкції наших власних особистостей на котів. Річ у тому, що вони дуже відрізняються від того, якою є чи могла б бути будь-яка людина. І тому вони дають нам своєрідне просвітлення. Це дуже захопливо.
Ви можете бути трохи щасливішими, якщо не будете гнатися за своїм щастям так, як це роблять люди, а просто житимете тим життям, яке для вас є найцікавішим, і повернетеся до природи, коли у вас виникнуть проблеми. Ви побачите, що ви одужуєте від цих проблем. Це трохи схоже на дзен. У дзені є ідея природного розуму. Якщо ви поговорите зі справжніми майстрами дзену, вони скажуть, що все, що вам потрібно, знаходиться у вашому природному розумі. Вам не треба прагнути до якогось фантастичного стану просвітлення, відмінного від усього, що ви коли-небудь відчували раніше. Якщо ви це зробите, ви ніколи його не знайдете. Насправді ви змарнуєте своє життя. І я думаю, що в сучасній культурі існує небезпека, що люди витрачають своє життя на пошуки того, що, на їхню думку, зробить їх щасливими, тому що, якщо вони це знайдуть, це може навіть не зробити їх щасливими.
Використані джерела: JSTOR Daily, Guardian
Передзамовити книжку Джона Грея «Котяча філософія. Коти і сенс життя»
В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними