Автори Лабораторії: Сашко Лопушанський про свій шлях до дебютного роману

У нашій письменницькій родині поповнення! Знайомтеся — Олександр Лопушанський, автор університетського ситкому «ВИШ», який невдовзі вийде у Лабораторії! До повномасштабного вторгнення Олександр захистив дисертацію, викладав в університеті, займався стендапом і писав тексти для ютуб-проєктів. Зовсім скоро ми відкриємо передзамовлення на книжку «ВИШ» та розповімо про неї трохи більше. А сьогодні радіємо, що наша авторська родина невпинно зростає!

___________________________________________________________________________________________________________________

До повномасштабного вторгнення я...

Захистив дисертацію з моделювання гравітаційного поля, викладав геодезію, займався стендапом, писав тексти для різних ютуб-проєктів. А ще регулярно сплавлявся Дністром, час від часу ходив у гори та багато читав художню літературу.

___________________________________________________________________________________________________________________

Про книгу

Якось я відчув, що можу написати щось більше, ніж кілька абзаців. Ну і я спробував це перевірити. Це такий спеціальний атмосферний вступ.

Насправді я багато писав для стендапу, але в якийсь момент з’явилися речі, які за форматом не зовсім пасували мені для монологів, і я вирішив написати якусь цілісну історію. Спеціально поїхав за місто, аби кілька днів зосередитися.

Це сталося у 2019 році — саме тоді я написав першу історію з цієї книжки. Мені сподобалося, якою вона вийшла, тому я продовжив. Частину цих історій я написав під час пандемії, а ще декілька — ближче до кінця 2021 року.

Ну а далі я думав, що з усім цим робити. У якийсь момент ці тексти могли перетворитися на подкаст. Але потім я таки вирішив, що це має бути саме книжка, тому у 2024 році пішов на річний письменницький курс від Літосвіти, де взявся за рукопис ґрунтовно. 

Саме там рукопис отримав той настрій і ту форму, які вже можна побачити в книжці. А потім було ще пів року підготовки тексту до друку, під час якої він розширився і отримав фінальний вигляд. Отож, у липні 2024 року я оплатив своє навчання в Літосвіті, минуло два роки, і ми опинилися у цій точці.

___________________________________________________________________________________________________________________

Про назву книги

Якщо погортати цю книжку, то ви зустрінете понад два десятки різних назв. Але з назвою, яка б стала головною і об’єднала всі історії, було геть не просто. Дуже хотілося якось лаконічно окреслити все те, що чекає на читача, і багато тижнів ця задача здавалася якоюсь надважкою.

І, як часто трапляється, ця назва народилася в останній момент. Ми з моєю подругою просто перебирали всі на світі слова та словосполучення з академічного всесвіту, і коли вголос пролунало слово “Виш”, з’явилося відчуття, немов ми знайшли той самий пазлик, якого бракувало.

Виш — мені дуже подобається, як воно звучить. Подобається, що там є буква Ш.

___________________________________________________________________________________________________________________

Коли закінчиться війна, я...

Хочеться пам'ятати всіх тих, хто віддав найдорожче, видалити додаток “Тривога” та прожити гідне життя.  

___________________________________________________________________________________________________________________

На що це схоже?

Цей текст сповнений настрою кампусного роману — того самого, який я відчував у текстах Девіда Лоджа, коли читав його кампусну трилогію. Часом у ньому вловлюється легка атмосфера оповідування Шервуда Андерсона з його теплотою до звичайних людей. Ще з дитинства мене захоплювало, як Григір Тютюнник описує природу, тому ті місця, де з’являються пейзажі, написані з окремою увагою.

___________________________________________________________________________________________________________________