Книжкова полиця Маріам Найем: авторка книжки «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації» про улюблені книжки
Кожна персональна бібліотека — окремий світ, у якому віддзеркалюються досвід, цінності й улюблені історії. Сьогодні разом з нашими книжковими лаборантами запрошуємо зазирнути на полицю Маріам Найем — авторки книжки «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації». Яка її улюблена книжка просто зараз? Які рекомендації книг вона дає читачам? До яких історій хоче повернутися знову і чому про користь читання варто говорити саме через особисті історії?
___________________________________________________________________________________________________
Остання прочитана книжка
Для навчання прочитала "Strangers in Their Own Land" Арлі Рассел Гохшильд. Я завжди вважала, що з однодумцями працювати просто. Справжній виклик — це знайти спільну мову з тими, хто бачить світ інакше. Як покращувати суспільство разом, попри розбіжності? Де можлива співпраця, а де варто визнати фундаментальну різницю? Ця книга відкрила мені очі на те, як поверхово ми часто сприймаємо тих, хто думає не так, як ми.
Книжка, яку ви читаєте зараз
Наразі працюю з архівами діаспорянських журналів, готуючи матеріал для наступної книжки про художника Якова Гніздовського. Паралельно, коли є вільний час, читаю дослідження Фарамерза Дабхойвали "The Origins of Sex: A History of the First Sexual Revolution".
Книжку, яку хочеться радити кожному
У книзі «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації» я кілька разів звертаюся до праць Нгугі ва Тіонго — дуже рекомендую познайомитися з його текстами. Він пише про мову з неймовірною ніжністю, про те, як вона важлива для деколонізації. Я люблю й раджу його роботи, бо переконана: нам потрібно виходити за межі власного досвіду та вчитися на історіях колонізації інших народів. На жаль, українською його досі не перекладено.
Книжка, яку ви перечитуєте чи перечитували не раз
Для різних контекстів — це робота Фуко "Наглядати й карати". Вона була корисною для моєї юридичної освіти, відкривала інший ракурс під час навчання на культурології, і зараз, вивчаючи міжнародні відносини, я знову й знову дивуюся, наскільки ця праця Мішеля Фуко актуальна та розкриває особливості сучасного світу: від політики до технологій та архітектури.
Книжка, яка дуже вплинула на вас чи змінила ваші погляди
Колись прочитала роботу Камю "Роздуми про гільйотину" — і це назавжди змінило моє ставлення до смертної кари. З тих пір мої погляди на цю тему залишаються незмінними.
Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка
Минулого року прочитала "Classical Mythology: A Very Short Introduction" Гелен Моралес і дуже вражена тим, як вона дозволяє під іншим кутом роздивитись те, що ми начебто вже всі знаємо. Коротка історія міфу, яка змінює перспективу.
Книжка, яку ви не читали і в цьому соромно зізнаватись?
Мені не соромно, але я ніколи не пробувала читати "Улісса" Джойса — весь час здавалося, що ще не готова до цього.
Три книжки, які ви б взяли собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?
"Історію краси" Умберто Еко — неймовірно збалансована робота, яку цікаво переглядати знову й знову.
"Першу людину" Камю — бо під час читання відчуваю, ніби розмовляю з ним особисто.
"Знедолених" Гюго — за безліч деталей, історичних паралелей і тому, що саме про цю книжку багато розповідав мій батько.
Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?
“Улісс" Джойса))
Що б ви побажали читачам?
Побажала б сповільнитися. І справа не лише в тому, що так краще сприймається інформація. На швидкості ми просто не встигаємо відчувати, співпереживати. Сповільнення повертає емпатію — а її, як на мене, зараз дуже не вистачає.
___________________________________________________________________________________________________
