Кому варто прочитати книжку «Досить уже помилок»? Відгук української науковиці Наталії Атамась
Наталія Атамась, орнітологиня, письменниця та популяризаторка науки, поділилась враженнями від прочитання книжки «Досить уже помилок. Як наші упередження впливають на наші рішення» французького когнітивіста Олів'є Сібоні.
Про переваги цієї книжки над подібною літературою та власні висновки Наталі читайте у відгуку.
На ринку україномовної книги вистачає книжок з поведінкової економіки та теорії прийняття рішень, включно з перекладеною оригінальною «цеглиною» Д. Канемана – «батька» цього напряму та Нобелівського лауреата. І тому постає питання:
чому саме ця книга? Чому після того, як закрила останню сторінку, я вважаю, що правильно обрала саме її і не помилилася?
Автор наочно демонструє логічні хиби та пастки у прийнятті рішень, у які повсякчас потрапляє наш мозок, в основному на прикладі досвіду великих компаній та міжнародних корпорацій. З перших сторінок на вас посиплються кейси з роботи та досвіду таких гігантів як Уоррен Баффет, Рон Джонсон з Apple Store та лідери General Electric. Яким чином цей далекий світ американських корпоративних монстрів може допомогти не помилитися у прийнятті рішень власнику малого бізнесу або учаснику стартапу або науковому співробітнику науково-дослідного інституту в Україні (власне, мені)?
Але на свій подив, я знайшла цю книгу напрочуд практичною. На відміну від багатьох подібних, вона лаконічна, доступна, економить час читача, і вдало перемішує сторітелінг, поради та висновки. Як результат все, що прочитав, добре запам’ятовується та вкладається у голові.
Друга сильна сторона книги – власне сторітелінг. Більшість реальних кейсів у ній – це не історії успіху, а історії провалів та страшних факапів. Не буду приховувати, подобається читати, що мультимільярдери та керівники корпорацій – такі самі люди, і роблять такі самі, і навіть більш страшні за простих смертних помилки. Такі історії лоскочуть его, і через те добре запам’ятовуються, отже автору вдається ефективно донести свою думку. Знімаю капелюха!
І нарешті, книга універсальна.
Речі, про які пише Олів’є Сібоні, підійдуть будь-кому, хто працює в команді та має ухвалювати як одноосібні, так колективні рішення, ініціювати обговорення, вести ділові розмови та доходити консенсусу. Я працюю у командах наукових проектів та у ГО, і вже мала можливість використати деякі поради з книжки одразу після прочитання.
Навіть мій чоловік, що бере участь у великому стартапі і не дуже поважає читання, попросив її «на продивитися», наслухавшись моїх ремарок.
Олів’є Сібоні вдало структурував текст. Найбільше мені сподобалась перша частина – енциклопедія когнітивних хиб та пасток, у які найчастіше потрапляють люди під час ухвалення стратегічних рішень. Всі пастки та хиби розбиті на 9 глав. Тут фігурують упередження, пов’язані з ризиками, авторитетом, інертністю, соціальністю.
Ви дізнаєтесь, чому навіть найрозумніші люди, приймаючи колективні рішення, часто діють всупереч здоровому глузду та своїм власним інтересам, у тому числі фінансовим.
На багатьох сторінках я добре пізнавала різні моменти, пов’язані з прийняттям та втілюванням рішень у державних бюджетних організаціях України, вони недалеко пішли від деяких транснаціональних корпорацій. Люди скрізь залишаються людьми. Наприкінці кожної глави тезисно на півсторінки вам нагадають про її вміст – дуже корисно, особливо якщо робиш перерву у читанні.
Друга частина книги присвячена тому, чи можна якщо не здолати упередження, то хоча б применшити їх вплив. І чи варто це робити, адже інколи упередження можуть бути корисні. А також чи можна відрізнити упередження від простих помилок. Тут автор пропонує використовувати дві стратегії – колектив та метод. Що це таке та яким чином воно допоможе не схибити, розкривається у третій частині книги, яка називається «Архітектор рішень». Оцей розділ вже містить конкретні поради та рецепти. Більша їх частина здається звичайним «common sense», але разом вони можуть суттєво допомогти у вузьких місцях того, що буде робитися на найближчій нараді чи скайп-конференції.
Загалом мені найбільше сподобалась та запам’яталась перша частина книги. Автор використовує у ній не тільки наочні реальні історії, але також дослідження, опитування та інтерв’ю. Звісно, неодноразово він посилається на наукові роботи Канемана, Тверськи та інших корифеїв, і наприкінці книги наведено чималий список використаної літератури.
Але загалом книга написана дуже стисло та зрозуміло, читається швидко і легко. Це прекрасна інвестиція часу: прочитав, запам’ятав, використав. Я навіть не очікувала, що книжка людини, що викладає у бізнес-школі, може бути настільки цікавою та корисною для когось, хто є безкінечно далеким від будь-яких бізнес-процесів.
І наприкінці - на обкладинці зазначена цитата Д. Канемана щодо книжки: «...На диво, це також приємно читати». Так от, підтверджую, це правда!
