Додаток для аудіо та електронних книг Librarius - icon
App Store - icon Google Play - icon
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн

Про сказане й недосказане з Анною Грувер

У новому випуску рубрики «Я не це мала на увазі» наші книжкові лаборанти поговорили зі Анною Грувер — авторкою роману «Нерухомість». Це серія відвертих, трохи іронічних і дуже живих розмов із авторами про їхні книжки, про те, що було сказано і що залишилося між рядками. Сьогодні говоримо про дім і його втрату, символізм роману, наші внутрішні конфлікти, різні інтерпретації тексту і навіть трохи фантазуємо про те, що могло би бути далі. Гортайте матеріал, щоб дізнатися про «Нерухомість» більше від самої авторки!

Анна Грувер

___________________________________________________________________________________________________________

Назва «Нерухомість» звучить багатозначно. Що для вас у цій книжці означає «нерухомість» передусім?

Постфактум, зараз, нерухомість для мене – це передусім точка неповернення. Це стан і місце, це настрій, які стали історією. Я чула багато різних трактовок назви моєї книжки, і кожна з них здається мені правильною, не може бути «неправильної» інтерпретації. У всіх вона своя – і це прекрасно. Після написання книжки «нерухомість» стала для мене словом, відкритим мною наново. Як «соудаде» португальською, ми не можемо це дослівно перекласти. Відчуваю, що мені відкрилося слово, сенс якого раніше вислизав. 

Це історія про дім чи більше про його відсутність?

Це історія про ілюзії, мрію, про пошук. І про місця, які можуть перетворитися з безпечного дому на пастку. 

2019 рік у романі відчувається як межа. Чи думали ви про нього як про момент зламу, коли тільки починали писати історію?

Коли я починала писати «Нерухомість», ми, як суспільство, якраз перебували в епіцентрі пандемії. Тоді це відчувалося як межа і відчувається так досі: «як раніше» з нами ніколи більше не станеться. Особливо після початку повномасштабного вторгнення, це зрозуміло. Але так, я думала вже тоді про 2019 рік як про величезний тектонічний зсув. 

Чому Миша — це Миша? Що це ім’я нам говорить про героїню?

Дозволю собі залишити це на розсуд читачам :)

Миша їде у Польщу для участі в проєкті Others: Who we are. А чи здатна вона почуватися десь своєю? І чи знає відповідь на питання «Хто вона є?»

Я думаю, що Миша не почувається «своєю» навіть у межах власного тіла. І думаю, що наприкінці роману вона наближується до розуміння, ким вона є. Для мене добра література – це та література, яка залишає нас із відкритим питанням, ким є ми, а не персонажі. І вважаю, що це відкрите питання, на яке, поки людина жива, не може бути закінченої відповіді та поставленої крапки. Поки ми живі – ми ставимо кому і продовжуємо відповідати на це питання. 

Нерухомість

Хто така Патриція? Вона з’являється як продовження Миші чи напротивагу їй?

Патриція – це образ старої Європи. Патриція – це жінка, яка не може вирватися з клітки старих стереотипів. Патриція – це надлам. Патриція – це лілії у закривавленій ванній. Патриція – це свідомість із незворотними психічними змінами, це межа між реальністю і божевіллям. 

Вона не продовження і не антипод Миші, вона шукає доньку в чужій (дорослій) дитині.  

Чий голос із цієї книжки довше за всіх залишився з вами після фінальної крапки?

Голос зґвалтованої біженки. Голос чоловіка, який зізнається в коханні. Голос самих міст цього роману: Києва, Кракова. Голоси з аеропортів і автобусів. І тиша перед бурею.

У романі ви показуєте, як історія змінюється під впливом монтажу й чужих інтерпретацій. Як думаєте, чи здатне візуальне мистецтво передати таку історію як «Нерухомість»?

Залежить від того, що ми маємо на увазі, коли кажемо «візуальне мистецтво». Я дуже добре можу уявити екранізацію роману. 

Якби цю книжку можна було описати трьома образами — що б це було?

Буду банальною: торшер біля смітника, білі лілії, розламаний гранат. 

Як думаєте, що сталося з Мишою після повномасштабного вторгнення?

Дякую за питання, мене колись вже питали про це під час презентацій. Я впевнена, що Миша дуже активно включилась у допомогу фронту від початку повномасштабної війни, бачу її фіксеркою і активною волонтеркою. Можливо, зараз вона допомагає правозахисним організаціям і також пояснює реалії російсько-української війни за кордоном. 

___________________________________________________________________________________________________________

 

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*