«П’ять хвилин із книжкою»: Оксана Щерба про переклад книжки «Навола» Паоло Бачігалупі

Поділитись

12 березня 2026, Чт

Продовжуємо рубрику «П’ять хвилин із книжкою», у якій говоримо про переклад художньої літератури, книговидання і людей, що дають світовим текстам український голос. Цього разу знайомимося ближче з Оксаною Щербою — перекладачкою роману «Навола» Паоло Бачігалупі. Розпитали її про особливості художнього перекладу, про те, якою є її історія перекладу книжки та що насправді стоїть за появою української версії тексту. Ділимося найцікавішим із розмови — про роботу перекладача, історію створення книги і ті моменти, коли літературний текст знаходить нове життя в іншій мові.

Навола переклад

_________________________________________________________________________________________

Переклад художньої літератури — це завжди більше, ніж просто передати зміст іншою мовою. Це робота з ритмом тексту, культурними контекстами і голосом автора. У матеріалі говоримо про особливості художнього перекладу на прикладі роману «Навола» Паоло Бачігалупі та розпитуємо перекладачку Оксану Щербу про історію перекладу книжки, роботу з текстом і моменти, коли перекладач знаходить точні слова для нового звучання історії. Також торкаємося ширшої теми — як формується історія створення книги в іншій мовній і культурній традиції.

_________________________________________________________________________________________

Як книжка впіймала вас «на гачок»?

Я захопилася спостереженням за головним героєм, постійно перебуваючи в напрузі через його чужинність стосовно його оточення. Постійно очікувала, коли ж нарешті він проявить якісь свої приховані сторони, компенсуючи свою слабкість та наївність. Через присутність фантастичного артефакту в вигляді ока дракона весь час сподівалася, що герой опанує якісь надприродні вміння, і всім себе покаже. Однак ця книга геть не про фентезійного Гаррі Поттера, бо магічні атрибути не затьмарюють собою психологічність його сюжетної лінії.

_________________________________________________________________________________________

Розкажіть про цікаві новотвори \ неологізми над якими ви працювали у цій книжці?

У книзі багата вигадана географія, а також впадають в око імена героїв. Трапляються цілі пасажі з перераховуванням назв неіснуючих в дійсності міфічних тварин, рослин і грибів, що перебувають під заступництвом богів, чиї імена та історії вписані в книгу впереміш із основними подіями твору. Власне, весь твір нагадує «плетиво Вірґи», де переплітаються сюжетні лінії персонажів, богів, і різних народів.

_________________________________________________________________________________________

Поділіться найскладнішим моментом перекладу, який майже (або точно) довів вас до сказу?

Найважчим для мене було давати собі раду з нескінченними синтаксичними конструкціями і купою синонімів до слів, чиї відповідники в українській мають значно менші синонімічні ряди, ніж оригінали з англійської. Доводилося викручуватись. Особливо запам’ятався переклад сцени, де головні герої вперше і востаннє кохаються, і де було безліч синонімів до описів доторків та обіймів.

_________________________________________________________________________________________

Найприємніший момент у перекладі: що змусило вас плакати від щастя чи натхненно працювати всю ніч?

Мені дуже подобалося перекладати сюжетні лінії окремих героїв, яких я вважала своїми «улюбленцями». Дуже яскравим серед них виявився Філіппо, мастак масних жартів про священників і кіз, котрий присвячував своїм друзям і недругам соромітні вірші. Один такий вірш я переклала, вправляючись у балансуванні між матюччям і невластивою тексту пристойністю.

_________________________________________________________________________________________